🆕 Цифрові активи, як об’єкти цивільних прав✍🏼 «Бурхливий розвиток цифрової економіки поставив перед вітчизняною цивільною наукою нове завдання, яке раніше вважалось суто теоретичним: знайти місце цифрових об’єктів у системі об’єктів цивільних прав. Це стосується не лише криптовалюти, але й NFT, ігрових предметів, облікових записів, цифрового контенту та інших активів, що існують виключно в електронному просторі. Законодавець поступово відповів на цей виклик, прийнявши спочатку Закон України «Про віртуальні активи», який так і не набрав чинності, а згодом додавши статтю 179-1 до Цивільного кодексу України.Ключовим нововведенням стала стаття 179-1 ЦК України, запроваджена Законом № 3320-IX від 10 серпня 2023 року. Вона визначає цифрову річ як благо, що виникає та існує виключно в цифровому середовищі і має економічну цінність. Законодавець чітко відносить до цифрових речей віртуальні активи, цифровий контент та інші подібні об’єкти. Друга частина цієї статті передбачає, що до цифрових речей застосовуються загальні положення ЦК України про речі, якщо це не суперечить закону або сутності конкретної цифрової речі», — зауважує в статті Ярослав Хлівний, адвокат АБ «Романа Сацика».
⚖️ КАС ВС зробив висновок щодо права на виплату одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі працівника об’єкта критичної інфраструктуриПраво на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України», виникає безпосередньо в момент настання юридичного факту – загибелі (смерті) працівника внаслідок військової агресії під час виконання професійних обов’язків.Будь-які рішення держави (створення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури чи подальше внесення об’єкта до нього), вчинені після цього моменту, не можуть звужувати, скасовувати чи відтерміновувати вже набуте особою право на соціальний захист.Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 8 липня 2026 року у справі № 420/37993/24.За обставинами справи
💡 Що змінилося для AI compliance у 2026 році✍🏼 «27 липня 2026 року набрав чинності Regulation (EU) 2026/1744 — AI Omnibus, якого тривалий час очікували юридичні та compliance-команди компаній, на діяльність яких поширюється AI Act. Одна з його ключових змін — перенесення строків застосування частини вимог до high-risk AI систем.Для бізнесу це створило цілком практичне питання: чи означає перенесення high-risk дедлайнів, що активну підготовку до AI Act можна відкласти до 2027 року? Такий підхід був би помилковим.AI Omnibus переніс строки для окремого high-risk блоку, але не зупинив застосування AI Act загалом. Частина вимог уже застосовується, зокрема щодо прозорості, GPAI-моделей та AI literacy.Тому для бізнесу 2026рік — це не пауза у compliance, а період, коли потрібно визначити, які вимоги вже застосовуються, а до яких варто починати підготовку заздалегідь», — підкреслює Сергій Барбашин, адвокат, керуючий партнер Barbashyn Law Firm, президент міжнародної асоціації зі штучного інтелекту та бізнесу (AIEI), експерт з інтелектуальної власності, АІ та супроводу ІТ проектів.
⚖️ КГС ВС: формальне подання боржником позовів не є перешкодою для відкриття провадження у справі про банкрутствоСам лише факт існування ініційованих боржником судових спорів про визнання припиненими зобов’язань за кредитним договором та визнання його недійсним, за обставин визнання ним цієї кредитної заборгованості в межах відкритої процедури превентивної реструктуризації, не є достатньою підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника за заявою банку, оскільки не свідчить про наявність між сторонами сутнісного спору про право в розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ.Крім того, наявність в особи, щодо якої застосовано санкції, статусу кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи – боржника не є достатньою підставою для висновку про неприпустимість відкриття провадження у справі про банкрутство такої юридичної особи.Такий висновок зробив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 25 червня 2026 року у справі № 910/11182/25.За обставинами справи
⚖️ ВП ВС вказала на особливості застосування приписів ст. 206-2 КК УкраїниКримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації, зокрема частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації та причинно-наслідковим зв’язком між діями й наслідками.Вчинення правочину в розумінні ст. 206-2 КК України є дією, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може бути оформлено документально у вигляді рішення, акта, договору, протоколу тощо. Оцінювати правову природу того чи іншого рішення загальних зборів учасників товариства потрібно з огляду на те, на які правові наслідки воно спрямоване.Якщо внаслідок ухваленого загальними зборами учасників товариства рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов’язків певного кола осіб (наприклад, щодо виключення учасника з товариства, прийняття чи відмови у прийнятті спадкоємців померлого засновника (учасника) до складу учасників товариства; щодо перерозподілу часток у статутному капіталі товариства тощо) і водночас жодних інших правочинів не вчиняється, то саме таке рішення потрібно вважати правочином для застосування приписів ст. 206-2 КК України.Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові 22 липня 2026 року у справі № 527/1096/19.За обставинами справи
🆕 Кримінально-правові ризики державних закупівель✍🏼 «Останніми роками державні закупівлі стали одним із драйверів розвитку українського бізнесу. Тисячі компаній виходять на тендерний ринок, а окремі галузі фактично переорієнтували свою діяльність на роботу з державою.Особливо це стосується закупівель для потреб сектору безпеки та оборони. Українські компанії масово беруть участь у тендерах із постачання безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, військового обладнання, транспортних засобів, медичного забезпечення та навіть продуктів харчування для військових.Обсяги таких закупівель обчислюються мільярдами гривень, а перемога в тендері для багатьох підприємств стала не лише можливістю масштабувати бізнес, але й питанням виживання та подальшого розвитку компанії.Втім, разом зі зростанням обсягів державних закупівель зростає й інтерес правоохоронних органів до їх учасників.Сьогодні вже нікого не дивує ситуація, коли компанія належно виконала договір, поставила товар у повному обсязі та навіть запропонувала найкращу ціну серед усіх учасників торгів, але все одно опиняється під прицілом правоохоронців.Допити працівників, обшуки, арешти рахунків та майна стали звичайною реальністю для багатьох постачальників держави.Наш досвід свідчить, що значна частина таких кримінальних проваджень розпочинається не через виявлені факти корупції, а через певні індикатори ризику, які правоохоронці вважають ознаками можливої злочинної схеми», — зазначають в спільній статті Сергій Кирич, радник EQUITY, та Богдан Прачун, юрист EQUITY.
🆕 У першому півріччі 2026 року Україна здобула шість процесуальних перемог у міжнародних спорахПротягом першого півріччя 2026 року Міністерство юстиції України забезпечило шість процесуальних перемог у міжнародних судових та арбітражних спорах. Про це повідомляє пресслужба Міністерство юстиції України ✅ Зокрема, у справі Smart Energy B.V. and PJSC Ukrgazvydobutok v. Ukraine (ICSID Case No. ARB/25/38) арбітражний трибунал Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) ухвалив проміжне рішення на користь України, яким визнав відсутність необхідності застосування тимчасових заходів забезпечення провадження.✅ Наступним рішенням у цій справі арбітражний трибунал МЦВІС підтвердив обґрунтованість позиції України та відсутність підстав для застосування заходів забезпечення арбітражного провадження, що є важливою процесуальною перемогою на даному етапі інвестиційного спору.✅ Ще дві процесуальні перемоги Україна здобула у справі Enwell Energy plc v. Ukraine (ICSID Case No. ARB/25/41). Арбітражний трибунал врахував позицію України та відмовив у застосуванні заходів забезпечення, якого вимагав позивач, а згодом зафіксував відкликання ним відповідної заяви.✅ Крім того, завдяки зусиллям представників Департаменту міжнародних спорів Мін’юсту вдалось отримати два судові рішення на користь Міністерства оборони України. Йдеться про справу за позовом Міноборони України до компанії «IZOP-K D.O.O.». Верховний суд Республіки Словенія залишив у силі два рішення Окружного суду міста Любляна, якими було визнано два рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та надано дозвіл на їх виконання на території Республіки Словенія.Таким чином, рішення набрали законної сили, що відкриває можливість стягнення на користь Міністерства оборони України близько 4,6 млн євро.
🆕 Страховий стаж без втрат: набули чинності нові правила для призначення пенсіїІз 2 серпня 2026 року набрали чинності зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», внесені Законом України від 9 квітня 2026 року № 4851-IX. Про це інформує пресслужба Апарату Верховної Ради України.Відтепер під час визначення права на призначення пенсії за віком до страхового стажу зараховуватимуться періоди роботи, за які роботодавець має заборгованість зі сплати страхових внесків (єдиного внеску), але подав звітність, що підтверджує нарахування страхових внесків (єдиного внеску) за працівників у сумі не меншій за мінімальний страховий внесок.Ключовою зміною є те, що такі періоди роботи включатимуться до страхового стажу для визначення права на пенсію за віком навіть у разі, якщо роботодавець фактично не сплатив нараховані страхові внески.Законодавчі зміни покликані усунути ситуації, коли працівники втрачали право на призначення пенсії за віком через невиконання роботодавцем обов’язку зі сплати єдиного внеску. Відтепер порушення з боку роботодавця не впливатимуть на реалізацію громадянами їхнього конституційного права на пенсійне забезпечення.
🇪🇺🇺🇦 ЄС продовжив тимчасовий захист для українців із нововведенням щодо новоприбулих військовозобов’язанихРада ЄС затвердила продовження режиму тимчасового захисту для українців в країнах Євросоюзу до 4 березня 2028 року. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на пресслужбу Ради ЄС.Нововведенням є те, що новоприбулі військовозобов’язані громадяни України зможуть претендувати на статус лише за відсутності проблем з військово-обліковими документами.Військовозобов’язані українці можуть отримати статус за умови, що доведуть відсутність у них проблем з військовим обов’язком. Для цього потрібно буде, наприклад, показати штамп з українського кордону, що підтверджує його легальний перетин, або ж надати документи у паперовому чи електронному вигляді, що підтверджує виняток, через який особа не підлягає мобілізації, чи підтверджує виконання вимог українського законодавства у цьому питанні.Обмеження застосовуватиметься лише до нових претендентів на отримання тимчасового захисту і не стосуватиметься тих, хто вже має тимчасовий захист у ЄС.https://pravo.ua/ies-prodovzhyv-tymchasovyi-zakhyst-dlia-ukraintsiv-iz-novovvedenniam-shchodo-novoprybulykh-viiskovozobov-iazanykh/
🇺🇦 НОК України оскаржив у CAS рішення МОК про поновлення прав російського олімпійського комітету28 липня 2026 року Національний олімпійський комітет України подав до Спортивного арбітражного суду (Court of Arbitration for Sport, CAS) у Лозанні апеляційну скаргу на рішення Виконавчого комітету Міжнародного олімпійського комітету (МОК) від 7 липня 2026 року про тимчасове поновлення прав російського олімпійського комітету (РОК).Про це повідомила пресслужба юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», яка представляє інтереси НОК України у цьому провадженні.✅ В апеляційній скарзі НОК України просить CAS скасувати рішення Виконавчого комітету МОК, вважаючи, що воно суперечить положенням Олімпійської хартії щодо територіальної юрисдикції національних олімпійських комітетів. На думку апелянта, обставини, які стали підставою для відсторонення РОК у 2023 році, фактично не були усунуті, а рішення про поновлення його прав ухвалено без належної перевірки відповідних обставин.Інтереси Національного олімпійського комітету України у справі представляє команда юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» у складі керуючого партнера Михайла Ілляшева, радника Романа Процишина та юриста Каріне Алтунян. Юридичний супровід НОК України здійснюється юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» pro bono.https://pravo.ua/nok-ukrainy-oskarzhyv-u-cas-rishennia-mok-pro-ponovlennia-prav-rosiiskoho-olimpiiskoho-komitetu/
TGLIST.COM.UA
