Уявіть ситуацію:Вам телефонує хтось з Вашого близького оточення,— Привіт! Що завтра плануєш робити?А Ви відповідаєте,— Виділила/в час спробувати послідовно обміркувати...[вставте потрібне]а) ... чи змінювати професію,б) ... чи існує Бог,в) ... чи народжувати дитину,г) ... за кого голосувати,д) ... чи перейти на веганствое) ... -Ваш варіант-Яку реакцію Ви найімовірніше почуєте?Я — слова поваги і підтримки.І от моя мрія в тому — щоб таку повагу і підтримку в подібні моменти отримували всі.Бо якщо ми хочемо, аби• по-перше, наше власне життя було шляхом, наповненим сенсом і гармонією, а не хаотичним набором проявів абсурду,• по-друге, суспільство складалось з людей, які діють осмислено, а не як попало— нам потрібна культура максимальної поваги і підтримки до процесу мислення про важливі складні речі (як правило складні водночас і емоційно, і інтелектуально).Замість культури ухвалювати ключові життєві рішення у маршрутці втомленими по дорозі з роботи. Виділяючи на них менше ресурсу, ніж на вибір нового телефону.А потім відстоювати свою позицію не тому, що вона ретельно виношена, а тому що випадково вона стала вважатись своєю.І удавання, наче там все очевидно....Гарна новина:Для кожної з таких складних тем є прекрасні схеми, за допомогою яких можна структурувати думки і дійти ясності.— —#про_раціональність