Я довго думала про брак, майже відсутність фалічних символів у ерзаці, що привело мене до думки про те, що ерзац - антимеха.
А тепер по порядку:
1. Естетика. Це максимально поверхнево, але не менш важливо: меха, як на це натякає назва жанру, зазвичай (підкреслюю: зазвичай!!!) візуально орієнтується на інженерію, метал і неорганічні машини, мехи виглядають "чисто" і відокремлено від пілота (навіть коли до меха хочуть присобачити пілота, як, наприклад, у грозовому секторі, то все одно між органічною матерією і машиною є буфер). Ерзац бере протилежний курс і робить органічні, вологі і брудні колажі з собак і людей.
2. Теми. Мехи мають людську подобу і має на меті репрезентувати свого пілота. Пілот більше не є просто гарматним м'ясом чи частиною деперсоналізованої команди/екіпажу судна і транспортного засобу, це павер фентезі про емансипацію піхотинця. Коли з'являється червоний, синій чи білий мех, то всі знають, хто всередині; коли по радіо крутять джаз, то всі знають, хто це; пілоти знайомі не тільки з колегами, а й зі своїми ворогами. Нерідко це доволі інтимні стосунки на межі одержимості: Чар і Амуро, Коу і Ґато (перші дві пари навіть поділяють дівчину!), Коу і Келлі, Ґато і Шіма, Джудо і Хаман, Каміль і Джеррід, Квес і Хасавей, Шіро і Айна, Берні і Крістіна, Ланцероу і Джаміль, Тонія і Енніль, Йо і Деріл, Ісаму і Ґалд, Макс і Мілія, Шінджі і Кавору, прикладів не бракує. Їхні відносини завжди на емоційних висотах еротизму, ненависті, прив'язаності та бажання зрозуміти як індивіда. Також всі їхні сутички переповнені фалічною зброєю (різноманітні мечі і стрілецька зброя) та спробами пенетрувати противника. Висока індивідуальність таких боїв і фалоси є символами суб'єктивності та емансипації пілотів. Зрештою, що це, як не міряння пісюнами? Якщо ж поглянути на ерзац, то фалічна зброя там не займає центрального місця, гг навіть не вміє користуватися рушницею. Коли взвод Ворвіка виходить на позиції, вони не бачать ворога і скоріш за все ніхто з них не знає, що по іншу сторону, за визначенням ні Швабра, ні його корєши не можуть мати гомоеротичну ворожнечу, переповнену емоційних екстремумів. Всі солдати є кастрованими та позбавленими суб'єктності. Навіть смерть нічого не значить, бо якщо ти не можеш обрати померти, то твій вибір жити нічого не вартий.

Таким чином, виходить, що ерзац зміг зробити те, що не могло зробити жодне меха аніме - показати абсолютно непривабливу війну без краплі павер фентезі. Браво, клаун сейнт!