У фільмі «Містер Аркадін» Орсона Веллса є притча про жабу та скорпіона. Скорпіон просить жабу перенести його через річку. Жаба боїться, що він ужалить, але скорпіон переконує, що це було б самогубством, бо вони обидва втопляться. Посередині річки він таки жалить її. На питання жаби «Чому?» скорпіон відповідає: «Бо така моя природа».Ця притча ідеально лягає на наші реалії, а саме - на політику стосовно внутрішніх ворогів, всі домовленості з якими неминуче ведуть до біди. Тут можна згадати і штатних московитських маркітантів - Бойка, Качного, Льовочкіна etc, порочні домовленості з якими принесли лише проблеми і обов’язково принесуть ще більші. А можна - тих, хто на слуху просто зараз - Столара та Микитася. Перший — партнер Медведчука і депутат від проросійської партії, точніше російської агентурної мережі ОПЗЖ. Другий — партнер Медведчука. Зʼясувалося, що поки правоохоронці ловили ґав, вони створили чергову злочинну організацію і рейдерили майно в інтересах росіян. І якщо зі Столаром, який сьогодні отримав підозру, але за давньою антикорупційною традицією йому дали втекти за кордон, все більш-менш зрозуміло, то роль Микитася потребує додаткового вивчення. Микитась давно співпрацює як з Медведчуком, так і з росією напряму. З Медведчуком — проєкти «Академ-Клуб», «Орест», «Осокорки-7», про які писали фактично всі профільні ЗМІ. Де зараз Медведчук і чим він займається — загальновідомо. Також компанії Микитася-Столара працювали з Сєчіним та «Роснефтью». При цьому вже багато років поспіль ми спостерігаємо дивну толерантність до цих покидьків. Столару, як я й сказав, дозволили втекти, Микитасю призначили сміхотворну заставу у розмірі його середньомісячних видатків. Ця застава так явно дисонує із заставами інших фігурантів справи, що виникає питання щодо дивної поблажливості антикорупціонерів до нього. Якщо Микитась, як ви кажете, повноцінний член організованої злочинної групи — саджайте його або принаймні призначте нормальну заставу. «Можливо він агент НАБУ», - скаже хтось. Окей, але як агентом НАБУ може бути партнер Медведчука та Сєчіна? Невже не очевидно, що його спробують використаюти у політично-військових цілях? І використовують, як ми бачимо. Зрештою, як ще пояснити явну злагодженість чергових «плівок» НАБУ, про чию політичну ангажованість пише навіть The Economist, заяв Федорова, медійної атаки на Буданова та чергового витку «примусу до миру»?І всього цього можна було б уникнути, якби Столар, Микитась та інші московитські гельмінти сиділи за ґратами. Але їх чомусь вирішили перенести їх через річку. І вони прогнозовано вжалили. Тому що така їхня природа. Але хіба це не було очевидним?