Рої політичних трупів зі скромними електоральними перспективами, але з великими статками, схоже, таки окучили Валерія Федоровича Залужного. Я дуже боявся цього і неодноразово застерігав публічно, що давати шанс на відродження політичним мерцям - це повертати країну в архаїчне “підрахуйське” або "сивочоле" минуле. Щиро сподівався, що пану Залужному стане сили не дозволити використати себе, але наразі все виглядає сумно. Валерій Федорович із офіційною доволі скромною зарплатою почав жити так, ніби гроші на нього падають з іншого виміру: дорогі карибські курорти, коштовні гаджети - красиве життя в усіх його проявах. Плюс, видатки на родину, яка теж мешкає за кордоном, не створюючи враження, що економить на всьому.Питання звідси одне: як це все співвідноситься із офіційними доходом пана посла? З яких джерел формується його бюджет: гонорари від видавництва, від гламурних журналів за фотосесії, сімейний бізнес, заощадження? Відповіді на це питання наразі немає. А якщо офіційного доходу явно недостатньо, напрошується висновок, що у Залужного вкладаються спонсори як у майбутній політичний проєкт. В такому разі, суспільство має право знати імена цих спонсорів. Це дуже чутлива тема, особливо на фоні війни, коли одні мерзнуть у квартирах, а інші релаксують на курортах, хоча отримують дуже маленьку за британськими мірками зарплату. До речі, пропоную МЗС трохи підняти зарплати послам, бо люди повинні гідно представляти Україну, не узалежнюючись від впливових спонсорів.