У цьому кейсі є 2 площини: бізнесова та етична. Й рішення по кейсу потрібно надавати із двох площин. Я прибічник підходу, коли всі домовленості проговорюються. Якщо ви очікуєте від свого керівника, щоб той перевіряв вас кожен раз - про це потрібно просити кожного разу окремо, або домовитись один раз перед початком роботи. І навпаки - це валідно з позиції керівника.Наприклад, з моїм керівником у нас є правило, що якщо є бажання\потреба обговорити щось - просто створюється в календарі подія. Не потрібно просити дозволу кожного разу окремо. І є домовленість стосовно важливих документів. Якщо я знаю, що вони потребують шліфування, то про це потрібно явно говорити. А якщо вони на 100% готові - то я про це також окремо кажу. Так от, якщо не було домовленості про перевірку на боці підлеглого, і керівник просто за замовчування вважає, що до нього повинно все приходити перевіреним, але воно не прийшло, то вина на стороні керівника 🙂 Ви, мабуть, скажете, що рівень спеціаліста, з яким потрібно проговорювати такі речі й ламаного шеляга не вартують у базарний день. Але підлеглий може недвозначно очікувати перевірки своєї роботи від керівника, просто він цього не проговорював. Дійсно, проговорювати всі особливості роботи може здатись дичиною. Але насправді, якщо не синхронізувати очікування один від одного, то єдиний результат - розчарування. Тож завдання керівника, як більш досвідченого, взяти на себе цю ношу, і крок за кроком навчити колегу працювати "прийнятим" у компанії чином. P.S. Вибачайте, що затягнув із дописом - був у короткому від'їзді країною і щось завіявся.