Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - 📜 Історія України та світу 📖 #Укртґ✙
Added 06 Jan 2025

📜 Історія України та світу 📖 #Укртґ✙

@istukrandworld
Number of subscribers: 1 384
Photos: 4,470
Videos: 184
Links: 3,950
Description:
Вітаю на каналі «Історія України та світу» 🇺🇦🌍 Тут ви знайдете: 📜 маловідомі факти з історії ⚔️ історію українських героїв 🌍 події світової історії 🗺 цікаві історичні карти ❓ регулярні історичні вікторини Пропозиція, співпраця: @istukrandworldbot

👥 Number of subscribers

1 384
Average/Day:: +7
Average/Week:: +52
Average/Month:: +128

👁️ Average views per message

163
Average/Day:: 235
Average/Week:: 169
ERR: 11.78%

📊 Messages per Day

4.5
Last day: 0
Week average: 4
Average per day: 4.5

Logo change history

Status change history

Officially not confirmed 2025-01-08

Wall

Telegram statistics channel

🇺🇦Сьогодні, 3 березня 1917 року, після повалення царизму, на теренах колишньої Російської імперії розпочався процес українізації військових частин. Українські солдати й офіцери, які служили в імперській армії, масово заявили про потребу створення національних підрозділів із українською мовою командування та власною символікою.Процес очолив Український військовий генеральний комітет під проводом Симон Петлюра. Уже навесні 1917 року постали перші українізовані частини, зокрема полк імені Богдан Хмельницький, що став символом відродження українського війська.Українізація відкрила шлях до формування власних збройних сил Українська Центральна Рада та стала важливим кроком до відновлення державності. Водночас процес гальмували проросійське командування, частина політикуму та обережна позиція українського керівництва. Після більшовицького перевороту восени 1917 року українізація фактично переросла у відкриту війну за незалежність України.#історична_дата📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • БустІнстаграмТіктокПідтримати фінансово
🫡 Голова Інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров вшанував памʼять Гетьманича Данила Скоропадського напередодні роковин вбивства 21 лютого, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров разом із директором архіву ОУН у Лондоні Геннадієм Іванущенком відвідали могилу та вшанували пам’ять Гетьманича Данила Скоропадського та нареченої Гетьманича Галини Мельник - Калюжинської. Могила розташована у Великій Британії на кладовищі Гемпстед у Лондоні. Голова УІНП разом із директором архіву поклали квіти та висадили кілька кущів біля могили одного з визначних лідерів не лише гетьманського руху після смерті батька, а й української еміграції. Данило Скоропадський наголошував: «Будую Україну для всіх і з усіма» – слова, яких особливо бракує сьогодні в умовах російської агресії.Гетьманич Данило був убитий російськими агентами в Лондоні 23 лютого 1957 року.Пам’ятник перебуває у незадовільному стані та потребує капітального ремонту. Проведення робіт забезпечуватиметься за підтримки родини Алфьорових.#новина 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • БустТіктокІнстаграмПідтримати фінансово
🇺🇦Сьогодні, 17 лютого 1892 року у селі Заздрість на Тернопільщині народився майбутній патріарх УГКЦ, кардинал Йосиф Сліпий — один із найвизначніших духовних лідерів українського ХХ століття.Свою першу освіту здобув удома та у сільській школі, де на нього особливо вплинули брат Роман і українська книжність. Змалечку він відкрив для себе творчу силу українського слова — першою серйозною книжкою став «Кобзар» Тараса Шевченка.Після навчання у Вишнівчицькій школі та Тернопільській гімназії, Сліпий продовжив студії у Львові, а згодом — за сприяння митрополита Андрея Шептицького — у Інсбруку та Римі. Там він здобув докторат з богослов’я і повернувся до Львова, де розгорнув наукову та педагогічну діяльність, ставши ректором Греко-Католицької Богословської Академії.З приходом радянської влади розпочалися репресії. У 1945 році Йосифа Сліпого заарештували, засудили та відправили до ГУЛАГу. Він провів у таборах майже 18 років, відмовившись зректися УГКЦ та перейти до православ’я. Його ім’я стало символом стійкості та вірності церкві й українській справі. У 1963 році, після міжнародного тиску та дипломатичних зусиль, зокрема Ватикану, його звільнили. Сліпий переїхав до Риму, де продовжив працю для українців у світі: створив Український Католицький Університет, відновив Богословське товариство, активно підтримував єдність діаспори та ідею патріархату УГКЦ.Він подорожував до українських громад на різних континентах, служив Літургії, виступав, писав, надихав. У 1965 році Папа Павло VI надав йому титул кардинала, що стало важливою подією для всього українського греко-католицтва.Йосип Сліпий відійшов у вічність 7 вересня 1984 року у Римі. У 1992 році, згідно із заповітом, його прах було перевезено до України та перепоховано у крипті собору Святого Юра у Львові.Йосиф Сліпий залишив по собі приклад духовної мужності, культури, любові до України та боротьби за свободу Церкви, яка пережила підпілля й відновилася вже у незалежній державі.#історична_дата📜 Історія України та світу📖 • @istukrandworldbot • БустТіктокІнстаграмПідтримати фінансово
🇺🇦 Сьогодні, 16 лютого 1918 року, відбулася одна з найважливіших подій в історії визвольних змагань початку ХХ століття — проголошення Кубанської Народної Республіки.Незалежність для будь-якої країни є виявом свободи, віри та національних сподівань. Саме цього дня, 16 лютого 1918 року, в Катеринодарі було проголошено незалежну державу, яка ще до свого офіційного утворення прагнула приєднання до України. Ці наміри залишалися незмінними навіть в умовах окупації та зберігалися до самого завершення визвольних змагань.Кубанська Народна Республіка була яскравим прикладом боротьби за право на самовизначення та прагнення до єдності з українським народом. Вітаю всі просвітницькі організації, які пропагують ідею самостійності та історичної справедливості. Сподіваємося, що Кубань знову стане незалежною і відкрито заявить про свої наміри щодо возз’єднання з Україною.Слава Кубані! Слава Україні! З повагою адмін «Історія України та світу», «Історична бібліотека» та заступника просвітницького руху "Хоругва" Владислав Свідовський#історична_дата 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • БустТіктокІнстаграмПідтримати фінансово
🇺🇦 Хрещений батько Дніпрогесу Іван Александров і полковник Х'ю Купер фотографуються на фоні Дніпрогесу, 1929 рікЯк відомо з історії Дніпробуду, автором проекту Дніпровської ГЕС у Запоріжжі був енергетик і гідротехнік Іван Александров (з 1932 року - академік), а американського військового інженера, полковника Х'ю Купера, який вважався фахівцем з гідроспоруд, запросив уряд СРСР - з призначенням головним інженером-консультантом будівництва Дніпровської греблі.На архівному фото (його оригінал знаходиться в центральному музеї сучасної історії так званої рф) вони зображені на правому березі Дніпра в групі фахівців-мостобудівників. Іван Александров – крайній зліва, Х'ю Купер – крайній справа. А за спиною у них та інженерів з нимиі, – Кічкаський міст через Дніпро.Один із запорізьких знімків полковника Купера добре відомий – той, де він знятий у 1931 році на тлі Дніпрогесу. Полковник із люлькою в руці, виглядає дещо похмуро, незважаючи на спробу посміхнутися. Сфотографувала Купера американка Маргарет Бурк-Уайт, мабуть, найвідоміша в світі жінка-фотограф. На музейному знімку, який я пропоную увазі вам читачам, полковник теж виглядає похмуро і відсторонено. Втім, хрещений батько Дніпрогесу теж не справляє враження щасливої людини 🙂#цікава_історія 📜 Історія України та світу📖 • @istukrandworldbot • БустТіктокІнстаграмПідтримати фінансово
🇦🇹Сьогодні, 10 лютого 1895 року на острові Люссін народився Вільгельм фон Габсбург-Лотаринзький, більш відомий як Василь Вишиваний — представник імператорського дому Габсбургів, який щиро пройнявся українською справою. Він походив зі знатної австрійської родини: його батько — адмірал військово-морського флоту Австро-Угорщини Карл-Стефан, мати — архікняжна Марія Терезія Австрійська-Тосканська. Вільгельм був наймолодшим із шести дітей.Початкову освіту отримав удома, де, окрім загальної програми, опанував іноземні мови: італійську, французьку та англійську. Багато подорожував світом: Африка, Азія, Австралія, Європа. У 1905 році вступив до Віденського училища, яке закінчив у 1912 році. У віці 12 років родина переїхала до Живця в Польщі, де Вільгельм уперше почув про українців як про «розбишак». Щоб переконатися у правді, поїхав на Гуцульщину, де його зустріли з пошаною. Це візит змінив його погляд: відтоді українці зацікавили його не як піддані імперії, а як окремий народ зі своєю історією.У 1913 році разом із братом Лео вступив до військової академії у Вінер-Нойштадті. Це було нетипово для Габсбургів, які зазвичай автоматично отримували офіцерські звання. Академію закінчив у 1915 році в чині лейтенанта й був скерований до 13-го уланського полку, сформованого здебільшого з юнаків Золочівщини. Тут Вільгельм поглибив знайомство з українською культурою, мовою, звичаєм та історією. Він щиро опікувався своїми вояками, що відповідали йому відданістю і шаною.Саме вояки дали йому ім’я «Василь Вишиваний», адже він із задоволенням носив подаровану вишиванку. Брав участь у Першій світовій війні на Галицькому фронті та виявляв інтерес до Брест-Литовських переговорів на користь України. Регулярно листувався з міністром закордонних справ Австро-Угорщини Оттокаром Черніном і впливав на позицію австрійської делегації щодо українського питання, водночас інформуючи галицький політичний провід про ситуацію.Спільно з військами УНР брав участь у звільненні Одеси, Миколаєва, Херсона, Нікополя та Запоріжжя, де перебував до жовтня 1918 року. За часів гетьманату Скоропадського Вишиваний набув популярності як можливий альтернативний кандидат на пост очільника держави, однак сам ідею монархії в Україні не підтримував.Під час українсько-польсько-румунської війни за ЗУНР його підрозділ воював за українську державність, але потрапив у полон румунських військ, де перебував до вересня 1919 року. Після підписання Варшавської угоди подав у відставку й переїхав до Відня, де намагався консолідувати українських монархістів навколо В’ячеслава Липинського. Після розходжень із ним контактував із Полтавцем-Остряницею та згодом із представниками ОУН.Під час Другої світової війни співпрацював із британськими спецслужбами, передаючи інформацію про пересування німецької армії. Після вступу радянських військ до Відня за ним встановили стеження, яке тривало до 1947 року. Того ж року Вишиваного заарештувала радянська контррозвідка СМЕРШ, звинувативши у співпраці із західними спецслужбами та ОУН. У листопаді 1947 року його перевезли до Лук’янівської в’язниці в Києві, де він помер 18 серпня 1948 року.#історична_дата 📜 Історія України та світу📖 • @istukrandworldbot • БустТіктокІнстаграмПідтримати фінансово
Сьогодні, 9 лютого 1918 року, у Брест-Литовську було підписано Берестейський мир — документ, який уперше міжнародно визнав Українську Народну Республіку як самостійну державу. Разом із цим до УНР увійшла Берестейщина — давній український регіон, глибоко вкорінений у добу Київської Русі та Галицько-Волинської держави, з містами Брест (Берестя), Турів і Пінськ.Протягом віків край був осередком боротьби та культурного життя: тут діяли козацькі загони Наливайка й Хмельницького, функціонували маєтки князів Острозьких, а у 1596 році саме в Бересті проголошено унійний акт, що започаткував Українську греко-католицьку церкву. У XIX — на початку ХХ століття Берестейщина зберігала українську етнічну основу, що підтверджувалося дослідженнями етнографів, переписами та активним культурним рухом.Після 1918 року регіон опинився в полі напружених геополітичних змін: польської окупації, пацифікації, репресій і політики «тутейшості», спрямованої на знищення української ідентичності. Попри це українське життя не згасло: працювали школи, «Просвіта», кооперативи, а національний рух поступово радикалізувався й набрав форм підпілля ОУН та збройного опору УПА.У ХХ столітті радянська влада провела системну деукраїнізацію краю, включивши його до БРСР та наступно білорусизуючи й русифікуючи населення. Та навіть попри це Берестейщина донині зберігає українську етнокультурну тяглість — у мовленні, фольклорі, топоніміці та родинній пам’яті. Після 1991 року тривало відродження й самоусвідомлення, а з 2014 і особливо після 2022 року питання Берестейщини та Західного Полісся знову стало предметом дискусій в історичній, культурній і громадській сферах України, Білорусі та діаспори.#історична_дата 📜 Історія України та світу📖 • @istukrandworldbot • БустТіктокІнстаграмПідтримати фінансово
🇺🇦🇺🇦СТАТТЯ У ГАЗЕТІ «СВІТАНОК» ПРО БЕРДЯНСЬКЕ КРАЄЗНАВЧЕ ТОВАРИСТВО, ЗАСНОВАНЕ ЧЛЕНАМИ ОУНБердянське краєзнавче товариствоВ м. Бердянську при міському музеї засновано краєзнавче товариство, яке має своєю метою дослідження й вивчення різних галузей господарства, культури та побуту населення нашого міста й району. Хоч краєзнавче товариство організоване при Бердянському міському музеї, але є цілком самостійною організацією.Товариство складається з таких секцій: 1. етнографічно-побутової, 2. геологічної, 3. зоологічної, 4. ботанічної, 5. історичної, 6. агрономічної, кожна з яких працює за певним тематичним планом. До своєї науково-дослідницької праці т[оварист]во має на меті залучити і вчителів міста та району. Це матиме те значення, що, по-перше, учительство, яке працюватиме в т[оварист]ві, зможе перенести методи й досвід своєї праці в роботу наших нових шкіл, які повинні будуть мати в своїх програмах також елементи краєзнавства. Подруге, вчителі працюючи в секціях т[оварист]ва, зможуть підвищити свою кваліфікацію, набути вміння науково працювати: збирати потрібний матеріал, вивчати його, систематизувати, доходити в своїй праці до певних висновків. Учителі мають заохотити своїх учнів до вивчення Бердянщини в її давніших межах, а відтак і всієї України, та тим самим збудити в них національну свідомість і виховати з них свідомих, культурних громадян України, – нової України, звільненої від большевиків за допомогою великого німецького народу. З усіх секцій т[оварист]ва особливо широко може залучити учителів до своєї роботи етнографічно-побутова секція. Вона має своїм завданням вивчення, насамперед, українського побуту населення нашого міста й села.Краєзнавче т[оварист]во в плані своєї роботи має на меті повідомляти про наслідки своєї науково-дослідницької праці з кожної галузі знання у формі доповідей, рефератів, лекцій на своїх засіданнях, які відбуватимуться в міру потреби один-два рази на місяць; окремі секції можуть збиратися й частіше.Членами краєзнавчого товариства можуть бути й інженери, архітектори, агрономи, меліоратори, садівники, виноградарі, кооператори, статистики, лікарі й інші.При краєзнавчому т[оварист]ві проектується організувати гурток юних краєзнавців з учнів шкіл. Таким чином, праця в краєзнавчому товаристві матиме для на-шого громадянства не лише наукове, а й виховне значення.В[олодимир] З[боровець] Джерело : Світанок (м. Бердянськ). – 1942. – 8 липня#документ 📜 Історія України та світу📖 • @istukrandworldbot • БустТіктокІнстаграмПідтримати фінансово
🇺🇦Сьогодні, 3 лютого 1929 року у місті Відень була створена Організація Українських Націоналістів (ОУН) — українська політична організація, що виникла шляхом об’єднання кількох націоналістичних угруповань. Її головною метою було здобуття незалежної української держави на всіх етнічних українських землях.ОУН формувалася на тлі втрати державності після поразки УНР та ЗУНР, а також у контексті політичного й культурного гноблення українців у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Організація робила ставку на власні сили, дисципліну, підпільну боротьбу та політичний радикалізм, вважаючи відновлення держави першочерговою національною ціллю.У 1930-х роках ОУН стала однією з найвпливовіших політичних сил серед української молоді, інтелігенції та еміграції. Першим головою організації був полковник УСС Євген Коновалець, який керував ОУН до 1938 року. Після його загибелі всередині організації почали формуватися різні політичні лінії, що врешті у 1940 році привело до розколу на ОУН(м) — під проводом Андрія Мельника та ОУН(б) — під проводом Степана Бандери. Обидві течії дотримувалися ідеї незалежності, проте розходилися у стратегії та тактичних методах боротьби.У роки Другої світової війни діячі ОУН(б) 30 червня 1941 року у Львові проголосили Акт відновлення Української Держави, однак незабаром він був придушений німецькою окупаційною владою. Попри репресії, на окупованій німцями території формувалися підпільні осередки ОУН, які пропагували ідею української державності та організовували спротив як проти нацистів, так і проти більшовиків. Частина членів організації стала ядром Української Повстанської Армії (УПА) — руху збройного спротиву проти обох тоталітарних режимів.Після війни ОУН продовжувала боротьбу в підпіллі та еміграції, створивши широку міжнародну мережу. Організація діяла політичними, дипломатичними і інформаційними методами, підтримуючи ідею незалежності до кінця 1980-х років, коли постали умови для відновлення української державності.Після проголошення незалежності України у 1991 році окремі гілки ОУН продовжили діяльність уже в умовах існування української держави, зосередившись на культурно-просвітницькій, меморіальній та громадсько-політичній роботі. Для сучасної України спадщина ОУН є частиною ширшої історії українського визвольного руху XX століття та формування ідеї самостійності, що зберегла актуальність і в XXI столітті, особливо в умовах нової російсько-української війни.#історична_дата📜 Історія України та світу📖 • @istukrandworldbot • БустТіктокІнстаграмПідтримати фінансово
🇩🇪Сьогодні, 27 січня 1859 року в Берліні народився Вільгельм ІІ — останній кайзер Німецької імперії та король Пруссії. Він походив із родини прусського кронпринца Фрідріха Вільгельма та британської принцеси Вікторії, доньки королеви Великої Британії.Від народження Вільгельм мав серйозну фізичну ваду: його ліва рука була недорозвиненою приблизно на 15 см. Це сформувало в ньому сильну волю, але водночас — внутрішню невпевненість і замкненість. Освіту спочатку здобував удома, згодом навчався у звичайній гімназії разом із дітьми з неблагородних родин. Вищу освіту отримав у Боннському університеті, де вивчав історію, право, економіку та військові науки, після чого розпочав військову службу.У 1888 році Вільгельм ІІ став імператором Німеччини. Усунення Отто фон Бісмарка означало перехід до агресивнішої зовнішньої політики (Weltpolitik), що загострило відносини Німеччини з провідними європейськими державами. Попри декларації миру, імперія активно нарощувала військову й морську потугу.Під час Першої світової війни кайзер сподівався на перемогу, однак реальна влада перейшла до військового командування. Важливо, що в 1918 році Німеччина підтримала українську державність, а гетьман Павло Скоропадський здійснив дипломатичний візит до Берліна.Після поразки у війні Вільгельм ІІ зрікся престолу та вирушив у вигнання до Нідерландів. Останні роки життя він провів у маєтку Дорн, де засуджував Адольфа Гітлера та нацизм. Помер 4 червня 1941 року, залишившись символом краху європейської імперської епохи.#історична_дата 📜 Історія України та світу📖 • @istukrandworldbot • БустТіктокІнстаграмПідтримати фінансово