📜 Історія України та світу 📖 #Укртґ✙

🤠Авантюрист чи патріот: таємниця МакогонаЯків Макогін — одна з найбільш загадкових постатей української еміграції ХХ століття. Він видавав себе за офіцера морської піхоти США та нащадка гетьмана Кирила Розумовського, жив розкішно, подорожував Європою і водночас активно підтримував український визвольний рух.Народжений у Галичині, Макогін емігрував до США, де служив у війську та отримав громадянство. Після одруження із заможною американкою він здобув фінансові можливості, які згодом використав для підтримки української справи.У 1930-х роках він розгорнув активну діяльність у Європі: подорожував, зустрічався з українськими політичними діячами та досліджував становище українців. Найважливішим його проєктом стало створення Українського пресового бюро в Лондоні, а також його філій у Женеві та Празі. Ці установи поширювали у світі інформацію про Україну, її історію та становище під владою інших держав.Макогін фінансував культурні, наукові й політичні ініціативи української еміграції, підтримував діячів національного руху, зокрема Євгена Коновальця та Андрія Лівицького. Водночас його діяльність викликала підозри: у документах НКВД СРСР його називали то англійським, то американським, то навіть польським агентом.Його спосіб життя — використання різних імен, підроблені документи, гучні заяви про “князівське” походження — лише підсилював репутацію авантюриста. Проте за цим стояла реальна й масштабна фінансова підтримка української справи.Зрештою його ресурси вичерпалися, і він збанкрутував. Під час Другої світової війни повернувся до США, відійшов від політики та помер у 1956 році в Бостон.Попри суперечливість постаті, Яків Макогін залишив помітний слід в історії: він був одним із тих, хто власними коштами й зусиллями намагався донести “українське питання” до світу.#цікава_історія📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово

🕯🇬🇪У Грузії помер патріарх Грузинської Православної Церкви Ілля ІІ17 березня у віці 93 років помер католикос (патріарх) Грузинської Православної церкви Ілля ІІ про це повідомила грузинська патріархія. Його вважають найавторитетнішою постаттю в історії незалежної Грузії та духовним лідером нації останніх кількох десятиліть. У миру Іраклій Гудушаурі-Шіолашвілі, Ілля II народився 4 січня 1933 року у Владикавказі, який на той час називався Орджонікідзе. Патріарх згадував, що до них додому часто приходили представники духовенства, які іноді змушені були залишатися на ніч через утиски, яким вони піддавалися в той час."Коли вони приходили до нас, вони знімали рясу в іншій кімнаті. Я таємно приходив і одягав цю рясу", — розповідав він. Серед близьких його сім'ї були й мусульмани. Ілля II згадував, що коли вони приходили, його батьки розстеляли килими в найкращій кімнаті в будинку, щоб вони там молилися."Ми в іншій кімнаті молилися перед іконами. Потім усі разом сідали обідати", — згадував він. Багато що пов'язувало його і з Росією. Після закінчення школи у Владикавказі Ілля II вступив до Московської духовної семінарії, а потім продовжив навчання в Московській духовній академії.Він йшов шляхом і одного з найвпливовіших православних діячів України - Філарета, який також у той час робив церковну кар'єру у Москві і займав впливові посади. На питання про їхні можливі один із обізнаних оглядачів так жартома оцінив це питання - "Коли Філарет був полковником, Ілля - підполковником", - натякаючи на їхню співпрацю з органами радянської держбезпеки.Він прийняв чернецтво ще будучи 24-річним студентом академії, а через два дні був висвячений тодішнім грузинським Католикосом-Патріархом Мелхіседеком на ієродиякона.Після закінчення академії він повернувся до Грузії, ставши в 1963 році єпископом у Батумі — в Шемокмедській єпархії, а з 1967 року був переведений до Абхазької єпархії, яку очолював протягом 11 років.Попри втрату фактичного контролю після збройного конфлікту в Абхазії на початку 1990-х, грузинська патріархія донині зараховує Абхазьку єпархію (Єпархія Бічвінта і Цхум-Абхазеті) до своєї юрисдикції. У 2010 році рішенням Священного Синоду ГПЦ єпархія була передана в управління Іллї II, повний титул якого відтоді — Католикос-Патріарх всієї Грузії, архієпископ Мцхета-Тбілісі та митрополит Цхум-Абхазії і Піцунди.Патріархом Грузії Ілля II був обраний у віці 44 років, у грудні 1977 року, після смерті Католикоса-Патріарха Давида V (Девдаріані). Після проголошення незалежності Грузії добився від грузинської влади щоби Патріархія отримувала з центрального бюджету кошти та нерухомість — будівлі й земельні ділянки, тоді як інші релігійні об'єднання стикаються з проблемами повернення майна, відібраного за радянських часів, та будівництва нових споруд.Держава називає це відшкодуванням збитків, завданих церкві в радянський період. У 2011 році приїхав до Києва в рамках святкування 1023 річниці Хрещення Русі. Що стосується війни в Україні то він займав нейтральну позицію щодо висловлювань та сподівався як скорішого миру між країнами. Був також поборником традиційних цінностей. Як згадують грузини він хрестив багатьох маленьких дітей і тому він є "хрещеним батьком" для нихВічна пам'ять 🕯📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово

14 березня адмін каналу разом з адміном Історичного клубу «Хоругва» відвідали місто Київ, де взяли участь у лекції, присвяченій історії добровольчого руху в Україні.Захід відбувся у просторі «Гальт», а лекцію проводив голова Українського інституту національної пам’яті, провідний історик, ветеран— Олександр Алфьоров.Зустріч розпочалася з хвилини мовчання на вшанування пам’яті всіх, хто віддав своє життя за територіальну цілісність та суверенітет України. Після цього розпочалася сама лекція, під час якої слухачі мали змогу дізнатися про витоки українського добровольчого руху — від козацько-гетьманських часів і традиції добровільного служіння Батьківщині до подій сучасної російсько-української війни, що розгорнулася після російської агресії проти України (з 2014).Лекція виявилася надзвичайно цікавою та насиченою новими фактами і міркуваннями, а також дала можливість по-новому поглянути на роль добровольців у різні періоди української історії.Наприкінці заходу зробив фото на згадку про цю важливу та пізнавальну подію.#новина 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово

🇺🇦Сьогодні, 18 березня 1728 року народився Кирило Розумовський, останній гетьман України з династії Розумовських, видатний державний і культурний діяч XVIII століття. Він народився в селі Лемеші на Чернігівщині, в родині, де його братом був Олексій Розумовський, фаворит імператриці Катерини ІІ.Початкову освіту Кирило отримав в Україні, а у 18 років його направили до Санкт-Петербург, де він навчався у найкращих російських викладачів. У 1743 році Олексій Розумовський відправив Кирила за кордон під іншою ідентичністю. Його перша зупинка була в Кенігсберг, де він посилено вивчав латину, німецьку мову та географію. Існують свідчення, що під час перебування за кордоном він міг вступити до масонської ложі. Потім він навчався у Страсбурзі, зокрема у Страсбурзькому кафедральному соборі, де поглиблював освіту та знайомився з культурним життям Європи.За час навчання він отримав графський титул, присвоєний на честь закінчення війни зі Швецією. Повернувшись у 1745 році до Санкт-Петербурга, Кирило Розумовський значно розширив свій інтелектуальний і політичний потенціал. У 1746 році він одружився з Катериною Наришкіною, родичкою цариці Катерини ІІ, а того ж року став президентом Російської Академії Наук.У 1750 році Кирило Розумовський був призначений гетьманом Гетьманщини, посаду якої обіймав до 1764 року. Його гетьманування відзначалося розвитком культури, освіти та зміцненням адміністративних структур. Після скасування гетьманства він часто подорожував за кордоном і постійно перебував у двох столицях Російської імперії — Москві та Санкт-Петербурзі, більше не повертаючись в Україну.Кирило Розумовський помер у 1808 році і був похований у Батурин, останній столиці Гетьманщини. Його життя стало символом українського інтелектуального та політичного потенціалу XVIII століття, а діяльність — мостом між українською козацькою традицією та європейською культурою.#історична_дата📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово

🇺🇦Сьогодні, 17 березня 1897 року, народився видатний український письменник, поет і автор гімну ОУН — Олесь Бабій. Він з’явився на світ у селі Середнє на Івано-Франківщині в багатодітній, але заможній родині Йосипа та Катерини Бабіїв. Початкову освіту отримав у парафіяльній однорічній школі, згодом навчався у Войнилівській гімназії та в Стрию.У 1914 році Бабій вступає до лав Українські Січові Стрільці, а австрійське командування відправляє його до Італії. Після розпаду Австро-Угорщини він продовжує воювати у лавах Української Галицької Армії. Після поразки Визвольних змагань Бабій змінює зброю на перо та 1924 року вступає до Український педагогічний інститут ім. Драгоманова що знаходився у Празі, де починає активну літературну і журналістську діяльність.У 1925 році він входить до редакції видання “Національна думка” у Празі, а згодом стає його редактором (1926–1927 рр.). 1929 року Бабій бере участь у І Конгресі українських націоналістів, за що у 1932 році польська поліція заарештовує його та засуджує до 4 років тюрми, які він відбуває у Дрогобицькій тюрмі. Саме там він пише знамениту поезію «Зродились ми з великої години», яка згодом стає гімном ОУН.Після звільнення працює шкільним інспектором на Підляшші та вчителем гімназії в Холмі. Під час німецько-радянської війни перебуває у рідному селищі, а у 1943 році змушений емігрувати до США. У еміграції продовжує літературну діяльність, виховує українську національну свідомість серед діаспори. Помер у 1975 році в місті Чикаго, залишивши нащадкам спадок боротьби та любові до України. Його останніми словами були: «Прощай Україно і моя Родина» 💔.Це історія життя людини, яка своїм словом продовжувала боротися за українську державність та ідентичність навіть у найтемніші часи.#історична_дата📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово

🇺🇦 Сьогодні, 15 березня 1939 року, у місті Хуст було проголошено незалежність Карпатська Україна — ще однієї спроби відновлення української державності у ХХ столітті після подій 1917–1921 років.Президентом нової держави обрали Августин Волошин. Сейм ухвалив конституційний закон, затвердив державні символи — синьо-жовтий прапор і тризуб із хрестом, а українську мову — державною. Проте того ж дня війська Угорщини розпочали наступ на Закарпаття, прагнучи ліквідувати молоду державу.На захист стали добровольці Карпатська Січ. Найзапекліші бої відбулися на Красному Полі під Хустом, де січовики чинили опір регулярній угорській армії. Попри мужність оборонців, сили були нерівні. Частина підрозділів продовжувала боротьбу ще певний час, але уряд був змушений емігрувати до Праги.Історія Карпатської України тривала лише кілька днів, однак її значення — набагато більше. Це був акт політичної волі, який засвідчив: навіть у найскладніших геополітичних умовах українці прагнули власної держави й були готові її боронити.#історична_дата📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово

👌В Африці відкрили перший пам'ятник Тарасові Шевченку У Ботсвані (країна на півдні Африки) відкрили перший на континенті пам’ятник Тарасові Шевченку. Відкриття приурочили до 212-річчя Шевченка за ініціативи Посольства України разом із українською громадою республіки. Відтак, Ботсвана стала першою країною Африки, де встановлено пам’ятник Кобзарю.Погруддя встановили на території Університету Ботсвани — найбільшого навчального закладу країни, поруч із Українським центром. Автором пам’ятника став місцевий скульптор Франсуа Коетце. Він виготовив його з ботсванської бронзи. Окрім цього, під час відкриття «Заповіт» Тараса Шевченка вперше прозвучав мовою сетсвана, національною мовою Ботсвани — переклад здійснив професор Тапело Отлохетсве.Як відзначив голова МЗС Андрій Сибіга що : «Перший Кобзар на африканській землі — це про глобальність ідей Шевченка, про позачасовість його слова, про силу його думки, яка крізь століття обʼєднує український народ і весь світ довкола універсальних цінностей свободи, справедливості, національної самобутності.» Починаємо колонізувати Африку 😁#новина 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово

Супровідний лист Тараса Бульби-Боровця до Рівненського гебітскомісара Беєра з планом боротьби проти більшовицьких партизанів15 березня 1943 рокуЛист Т. Боровця до д-ра Беєра в Рівному.Тарас Бульба-Боровець ВідписПоліссяПана д-ра БЕЕРАГебітскомісара в Рівному. Високоповажаний пане докторе!Вас, напевно, дуже здивувало, що в нашій розмові з дня 2.2.1943 р. я обіцяв Вам дати відповідь листом на обговорювані нами справи й того листа Ви досі не отримали. Сьогодні можу Вас повідомити, що такий лист і відповідний плян по боротьбі з московсько-більшовицькою диверсією був мною своєчасно виготовлений. Одначе через розпочату німецькою владою жахливу репресійну акцію супроти безневинного цивільного населення України, я того листа і пляну не міг Вам предложити. Зі змістом згаданого листа і пляну Ви сьогодні можете ознайомитися з приложених до цього листа документів.Останні події на всіх фронтах і в Україні заставили мене сьогодні виступити до уряду німецького Райху з певними пропозиціями, які, на мою думку, коли б були зреалізовані, розв’язали б позитивно всі ті проблеми, які ми обговорювали на згаданій зустрічі.З тих оглядів маю шану просити Вас, Пане Докторе, в якнайскоршому часі переслати приложені до цього листа папери по їх призначені як абсолютно довірочні акти.Користаючи з нагоди, пересилаю Вам вислови своєї глибокої пошани.З поважанням(Тарас Бульба-Боровець)П. С.До відповіді буду присилати до Вас свою людину кожної п’ятниці.Джерело : Петренко Р. Слідами армії без держави. — Київ—Торонто: Українська Видавнича Спілка, 2004. — С. 231.#документ 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово

🇺🇦 Сьогодні, 9 березня 1886 року на хуторі Нарбутівка (Сумщина) народився Георгій Нарбут — художник, який фактично створив модерний стиль української державної графіки.Освіту здобував у Глухівській гімназії, згодом навчався в Петербурзі та Мюнхені. У столиці імперії співпрацював із журналом «Світ мистецтва», ілюстрував книги, швидко здобувши визнання як майстер шрифту та композиції. Водночас постійно звертався до української тематики — вивчав козацькі літописи, стародруки, геральдику, барокові орнаменти Чернігівщини. Саме поєднання європейської школи та української традиції сформувало його унікальний стиль.У 1917 році Нарбут повернувся до Києва і став одним із засновників Українська академія мистецтв, де очолив графічну майстерню, а згодом — і саму академію. За гетьманату Павло Скоропадський він створив ескізи державного герба, печатки та перших українських грошей 1918 року. Його банкноти й державні знаки стали символами Української Держави та зразком витонченого національного дизайну.Після встановлення радянської влади продовжив викладати й працювати, однак змушений був виконувати й агітаційні замовлення. У 1920 році захворів на тиф і 23 травня помер у Києві у віці лише 34 років.Попри коротке життя, Георгій Нарбут залишив величезну спадщину. Його стиль вплинув на покоління українських митців, а створені ним державні символи й сьогодні вважаються вершиною української графіки початку ХХ століття.#історична_дата📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово

😳🇷🇸 У Сербії невідомі облили фарбою пам'ятник Тарасу ШевченкуУ сербському місті Новий Сад невідомі облили чорною фарбою пам'ятник Тарасу Шевченку. Інцидент стався 24 лютого — на четверті роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Про це пише Razglas News.За даними ЗМІ, 24 лютого о 19:00 біля пам'ятника мав відбутися антивоєнний мітинг на знак підтримки України. Ймовірно, акт вандалізму відбувся напередодні цього заходу.Пам'ятник Шевченку в Новому саду встановили 10 лютого 2021 року як подарунок від міста Львів. Саме тут відбувалися заходи на підтримку України у березні 2022 року, "Живий ланцюг єдності" у 2023-му, а також події до Дня незалежності України.Посольство України в Сербії вже відреагувало на інцидент і закликало правоохоронців притягнути винних до відповідальності. ЗМІ посилаються на допис, якого зараз немає на сторінці посольства:"Розцінюємо цей інцидент як ганебний акт проти пам’ятника архітектури міста Новий Сад та намагання спаплюжити пам'ять про символ українського народу у трагічну для всієї України та цивілізованого світу дату 24 лютого. Ці дії вандалів спрямовані на підрив українсько-сербських відносин". #новина 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово