📜 Історія України та світу 📖 #Укртґ✙

🇺🇦🇲🇩🇹🇩Україна, Молдова та Румунія разом подадуть Трипільську культуру до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКОУкраїна, Румунія і Молдова разом номінують до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО комплексу "Прекукутень–Аріушд–Кукутень–Трипілля".Як повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, у Кишиневі розпочалася міжнародна конференція "Виняткова універсальна цінність культурного комплексу "Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля: архітектурна спадщина".У межах цієї події відбулося підписання меморандуму про взаєморозуміння між МКСК, Міністерством культури Республіки Молдова та Міністерством культури Румунії щодо спільної підготовки та просування номінаційного досьє транснаціонального серійного об’єкта "Культурний комплекс Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля".Документ підписали в.о. міністра культури України Тетяна Бережна, міністр культури Молдови Сержіу Продан і міністр культури Румунії Андраш Іштван Деметер.Бережна наголосила на символізмі цієї події для трьох держав і всього європейського простору: "Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля – це наша спільна спадщина і справжній скарб людства. Ця культура, що процвітала понад 6000 років тому, дає унікальне уявлення про ранній урбанізм, культуру та духовне життя наших предків". Бережна подякувала румунським і молдовським партнерам за солідарність з Україною у часи війни, підтримку її європейського курсу та спільне прагнення до збереження історичної правди.Вона також висловила сподівання, що наступна така конференція збере професійну спільноту в Україні.На конференції Україну представили директор Українського державного інституту культурної спадщини Артем Палієнко, а також група експертів.Історична довідка Трипільська культура існувала на території сучасної України, Молдови та Румунії приблизно з 5400 до 2750 років до нашої ери. Її назва походить від села Трипілля на Київщині, де були знайдені перші артефакти. Культура відома своїми великими землеробськими поселеннями, вишуканою керамікою та складним орнаментом, а також високим рівнем розвитку в обробці глини та вирощуванні зернових.#новина 📜 Історія України та світу📖 | @istukrandworldbot | Буст

Найпишніше весілля за історію Великобританії29 липня 1981 року в Лондоні відбулося одне з найочікуваніших та найпишніших весіль ХХ століття, яке назвали "казковим". Весілля принца Уельського Чарльза та леді Діани Френсіс Спенсер.Лише на вінчанні, що відбулося об 11:20 в Соборі Св. Павла, зібралося близько 3500 гостей. Церемонія планувалася у Вестмінстерському абатстві, але воно виявилося замалим для такого заходу. На вулицях Лондона на кортеж молодят чекали тисячі туристів та британців, а по телебаченню та радіо за весіллям спостерігали ще 750 мільйонів глядачів та слухачів у різних частинах планети.Весілля Чарльза та Діани вважається найдорожчою подією в історії Великої Британії - витрати склали 2,859 мільйона фунтів стерлінгів (157 млн.грн). Однак, як відомо, щастя молодятам це не забезпечило...Весільна сукня принцеси (дизайнери пошили аж три сукні, одна з яких зберігається в музеї у Лондоні) мала шлейф довжиною 7,5 метрів. А її черевички виготовили з шовку слонової кістки та оздобили 132 перлинами. На виробництво майстрам знадобилося п’ять місяців. На підошву взуття були нанесені ініціали молодят. Водночас обручку Діана вибрала з каталогу компанії Garrard, зламавши усталену традицію виготовлення обручок королівськими ювелірами. Золота каблучка з сапфіром і діамантами обійшлась принцу у 42 тисячі доларів. Зараз її носить дружина старшого сина Чарльза та Діани Вільяма Кейт Міддлтон.#цікава_історія📜 Історія України та світу 📖 | @istukrandworldbot | Буст

🇺🇦🔻У Запоріжжі пропонують перейменувати майдан Університетський на честь Степана БандериЗапоріжцям запропонували взяти участь у голосуванні щодо перейменування майдану Університетського на майдан Степана Бандери "з метою вшанування його світлої пам’яті, як героя України та символ воюючої нації". Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив спеціаліст відділу мистецтв та навчально-просвітницької роботи департаменту культури й туризму Запорізької міськради Павло Кравчук та опублікував посилання на гугл-форму, за якою можна проголосувати. Є варіанти: "Так", "Ні", "Другое"Як пояснюється у гугл-формі, необхідність у перейменуванні виникла у зв’язку з тим, що згідно з рішенням міськради від 20.05.2024 №146 вулицю Жуковського  перейменували на Університетську, хоча вже був майдан Університетський (його перейменували у  2016 році). Тепер маємо вулицю і майдан з однаковою назвою, а по законодавству це не допустимо.Однак, думки запоріжців розділилися одні за перейменування вулиці в честь провідника ОУН (б), інші виступили проти аргументуючи тим, що назва майдану Університетський тут дуже органічна. Так як, для більшості людей, які їдуть проспектом Соборним, площа Університетська - це такий маркер місця розташування вишів, в глобальному сенсі. Особисто адмін підтримує ініціативу чиновника, так як, у Запоріжжі в період Другої світової війни діяли члени ОУН аж до 1951 року та пропагували ідеї незалежності України, рекомендую прочитати вам допис діяльність ОУН у Запорізькій області#новина 📜 Історія України та світу📖 | @istukrandworldbot | Буст

Перед вами представлена надзвичайно цікава людина українська актриса Марія Капніст Вона народилася 22 березня 1911 році у місті Санкт-Петербурзі в українській аристократичній родині батько був графом Ростиславом Капністом (нащадком тих самих Капністів, який написав «Історію Русів»). Окрім цього, граф мав великі землеволодіння у Хорольському повіті Полтавської губернії. Надавав фінансову допомогу революціонерам, допомагав більшовикам ввозити з-за кордону примірники газети «Искра».Мати Анастасія Байдак належала до роду видатного українського кошового отамана Івана Сірка та гетьмана Павла Полуботка та козацько-старшинського роду Дуніних-Борковських. Марія була п'ятою і найменшою дитиною в сім'ї. Мала старшу сестру Єлизавету, а також трьох братів — Василя, Григорія та Андрія. До семи років жила в Санкт-Петербурзі. Після Жовтневого перевороту родина Капністів переїхали до Судаку де була у них дача - особняк та проживала бабуся. У 1920 році більшовики захопили Судак там а у 1921 році батька було розстріляно за співпрацю з білими та повстанням кримських татар у 1918 році. Після встановлення радянської влади у Криму більшовики знищили особняк Капністів мати та дітей не було заарештовано. До 1927 року проживала у Судаку після переїхала до Києва де навчалася у Київській трудовій школі після свого закінчення, поступила до Ленінградського драматичному театрі імені Олександра Пушкіна однак театр невдовзі закрили та Марія повернулась до Києва згодом переїхала до Харкова де навчалася на фінансовому факультеті Інституту народного господарства. Після закінчення інституту, вона переїхала знову до Ленінграду де вступила до театрального інституту. У 1934 році її виключили з інституту через її дворянське походження із забороною проживання в Ленінграді. Повернулася до Києва а потім переїхала до Батумі. З 1937 її вперше заарештували, згодом її відпустили, у 1941 року її заарештували вдруге за звинуваченням у "антирадянську пропаганду" її засудили до 8-ми років виправних робіт та вислана до Казахстану де народила доньку Радославу в 1950 році була випущена направлена на поселення в село Казачинське Красноярського краю. У наступному році була знову засуджена через те, що вона заступилася за свою доньку у дитячому садку через цькування виховательки яка виявилася згодом коханкою кдбіста і з 1951 - 1956 рр. перебувала в Іркутській області. У 1956 році після свого відбування покарання спочатку поїхала до Москви а згодом до Києва де перебувала до кінця свого життя. У Києві вона почала зніматися у кіно на студії Довженка де знімалася у другорядних ролей дебют в її фільмографії трапився у фільмі «Одна ніч» де вона зіграла епізодичну роль. У 1958 році була реабілітована постановою Верховного Суду РРФСР та скасовано всі обвинувачення які їй було предявлено. У 1959 році вона знялася у фільмі «Таврія» (на основі однойменного роману Олеся Гончара) ігуменією а в 60-му році стала штатна актриса Театру кіноактора Кіностудії імені Олександра Довженка. Їй діставалися переважно невеликі ролі та епізоди. Із 1980 року Капніст — член Спілки кінематографістів України. Із 1988 — Заслужена артистка УРСР.На початку жовтня 1993 року потрапила в ДТП — у Києві, неподалік Кіностудії імені Олександра Довженка, намагалася перейти Берестейський проспект, але потрапила під колеса автомобіля. Лікарі нічого вдіяти вже не змогли — 25 жовтня 1993 року Марія Капніст померла в Олександрівській лікарні.Похована Марія Капніст у родовому селі Велика Обухівка, на Полтавщині, на родинному цвинтарі Капністів, поруч із прадідом, Василем Капністом. #цікава_історія📜 Історія України та світу 📖 | @istukrandworldbot | Буст

🔴🤝🇺🇦 Про відносини УНСО та кубанців у 1992 році «Того ж, 1992 року, на VII сесії УНА були присутні представники - кубанців з м. Новоросійська від Чорноморської Козачої Ради (ЧКР), очолюваної військовим отаманом Юрієм Пилипенком. На сесії було утворено фонд «Кубань» (Всеукраїнський Комітет повернення Кубані в Україну) , діяльність якого мала спрямовуватись на збір добровільних пожертв для допомоги українським політичним силам Кубані. ЧКР знаходилась у конфлікті з проросійськими кубанцями Кубанської Козачої Ради (ККР) на чолі з отаманом Д'яковим. Вже наступного, 1993 року проросійські кубанські козаки (ККР) були першим підрозділом російсько-абхазьких військ, що з боєм ввійшов у Сухумі. А експедиційний корпус УНСО «Арго» відзначився тим, що останнім лишав Сухумське передмістя Шрому у складі військ грузинської сторони конфлікту. Тож, не зважаючи на те, чи мали місце безпосередні боєзіткнення між кубанцями й українцями у Абхазії, про приязні зв'язки між УНСО і ККР (яка згодом витіснила ЧКР на маргінес, ставши головним представником кубанців) говорити не приходиться.» Джерело : Кравченко. М. Українська аргонавтика : закордонна діяльність УНА-УНСО (1991 - 2001 рр.) #історія_крізь_джерела 📜 Історія України та світу 📖 | @istukrandworldbot | Буст

🌚🇺🇦 15 серпня 2024 року на території Курщини було оголошено про створення Військової комендатури на території російської федерації. Та було створено відповідні знаки розрізненняЗнаки розрізнення мають свою історію, адже для них використано описи печатки та прапора 2-ї Суджанської сотні Сумського козацького полку XVII-XVIII ст.У XVII-XVIII ст. землі Курщини входили до складу Сумського козацького полку. В історичних джерелах опис прапопа та печатки 2-ої Суджанської сотні 1734 р. виглядає так: «Хрест, праворуч півмісяць, ліворуч зірка», « ... хрест з місяцем по один бік та зіркою по другий.»Окрім нарукавної емблеми Військової комендатури на території російської федерації за цим же зразком розроблено та виготовлено мотиваційний прапор Військової комендатури на території російської федерації та Нарукавну емблему Цивільно-військового співробітництва Військової комендатури на території російської федерації.Автор розробки: головний спеціаліст Відділу військової символіки та геральдики Міінстерства Оборони України Олекса Руденко.#цікава_історія📜 Історія України та світу 📖 | @istukrandworldbot | Буст

Запрошення до Святого Легіону Відродження: Божє Царство на Землі🛡️✝️ Во ім’я Візантії, Християнства і Світла! ✝️🛡️Брати та сестри у Христі!Священна місія кличе! Століттями ми чекали цього моменту — і час настав.Ми, "Божє Царство на Землі", — нова духовно-політична організація, яка поставила собі за мету святу справу:відродити Візантійську Імперію як Царство Господнє серед людей таочистити землю від темної чуми, що шириться під личиною "аніме-культури".💥 Аніме — це не мистецтво. Це духовна зброя.Сьогодні ми стикаємось із феноменом, що отруює душі наших дітей, калічить віру, підриває мораль і навіть штовхає до зради Батьківщини.Це — "російська аніме орда". Не японське диво, як нас навчають — а витвір московської безбожної машини.🎭 Що несе аніме?Розумове розкладання через фантазії, далекі від Божої реальності.Агресивну сексуалізацію, яою та фетишизацію психічних розладів.Ідеї атеїзму, окультизму, незалежності від Бога.Виховання нового покоління хікікоморі — тих, хто добровільно замкнений у темряві, без молитви, без служіння, без життя.І, найстрашніше — вплив на політичну орієнтацію, що перетворює наших юнаків і дівчат на інструменти кремлівської гібридної війни.⚔️ Ми не стоїмо осторонь.Ми — духовна гвардія Христа і Візантії, носії правди, світла і святої зброї.Приєднуйся до нашої спільноти "Божє Царство на Землі", якщо:Вірний Ісусу Христу та Його Церкві.Бажаєш звільнити Україну від духовного й культурного рабства.Усвідомлюєш, що з російською аніме ордою неможливо співіснувати — її треба подолати.Розумієш, що боротьба починається з душі, серця та спільної дії.Хай воскресне Царство Візантії!Хай зійде Божа Благодать на українську землю!І хай згине вогнем очищення все, що несе московське аніме!🕊️ З Богом, у бій!💠 Приєднатися до Легіону✝️ Божє Царство на Землі — там, де Світло долає морок.

Чугуївські юнкери риють окопи під час практичних занять із фортифікації. Знімки 1912 року з особистого фотоальбому випускника ПВУ Євгена Рябініна.За спинами юнкерів видніється чугуївська круча, міст через Донець, дахи будинків на Успенці, підйом по вул. Харківською... Можливо це район сучасної вул. Кочетокській, тобто околиці літнього юнкерського табору, який розташовувався між училищем та Донцем.Окопи виглядають солідно, видно, що зроблено за розумом, тобто - за підручником. Двохрівневі, зі стрілецькими осередками, ходами сполучення, бруствером, маскуванням і що там ще – люди військові скажуть точно.Збереглися юнкерські спогади про уроки з фортифікації, на яких юнкери не тільки креслили профілі окопів і редутів на дошці, а й споруджували укріплення в мініатюрі. Для цього в класній кімнаті навіть була "пісочниця" - ящик із піском та лопаткою. А викладав фортифікацію у Чугуївському військовому училищі у 1904-1914 роках. полковник Олексій Астаф'єв – затятий українофіл та майбутній державний діяч УНР. Ймовірно, саме його бачимо на одному з фото. Зверніть увагу на офіцера зі складеними за спиною руками, котрий дивиться не в камеру, а на роботу юнкерів (і дивиться, здається, критично). При сильному збільшенні можна розглянути вуса, погони полковника і знак Академії на грудях - це було полковника Астаф'єва.#цікава_історія📜 Історія України та світу 📖

📖🇱🇹Перед вами представлена фотографія литовського «книжкового контрабандиста» який діставав книги які були заборонені царським урядом. Люди які з кінця 19 століття до 1904 року таємно перевозили і розповсюджували литовські книги, газети та інші друковані матеріали. Вони робили це, незважаючи на великий ризик - їх переслідували, ув'язнювали, засилали до Сибіру або навіть вбивали. Ці люди чинили тихий, але значний опір царській Росії, яка після повстання 1863 року заборонила литовську пресу, що використовувала латинський алфавіт. Були дозволені лише російськомовні матеріали, надруковані кирилицею. Це було частиною цілеспрямованої спроби асимілювати литовський народ, стерти його рідну мову, традиції та культурну ідентичність.Діяльність книжкових контрабандистів була критично важливою, оскільки вони зберігали литовську мову і грамотність у часи, коли освіта рідною мовою була заборонена. Вони сприяли національному пробудженню, підвищували суспільну свідомість, плекали почуття єдності та прагнення до свободи. Без їхніх зусиль національний дух міг би бути зломлений, а ідея незалежної Литви, можливо, ніколи б не втілилася в життя.Історія контрабандистів нагадує, що свобода ніколи не повинна сприйматися як щось само собою зрозуміле. Свобода здобута шляхом самопожертви. Їхня боротьба є тихим, але потужним нагадуванням про справжню ціну свободи слова.#цікава_історія📜 Історія України та світу 📖

🏞️ УВАГА, ЛЮДИ ДОБРІ! Рекрутський набір до письмової рольової гри часів Гетьманщини! 🏇Чи жило у тобі колись козацьке серце?Чи мріяв ти стати гетьманом, отаманом, або хоча б шинкарем з довгим язиком і коротким терпінням?Чи хочеш поринути в той барвистий світ, де між шаблею й гумором, між політичними інтригами та щирою піснею, твориться жива історія України?Запрошуємо тебе у письмову рольову гру доби Івана Мазепи – часів слави й зради, волі й ярма, кохання й клятв!🕰️ Що це буде?Листування в дусі старовинної доби, в якому ти – герой історії. Ми творимо розповідь разом: смішну, глибоку, авантюрну, політичну, містичну, і подекуди навіть з "бісовщинкою" (але в міру, щоб Богу не було нудно).🎭 Кого шукаємо?Гетьмана, що тримає булаву й долю в руках (а може, й за пазухою).Козацьку старшину, що любить раду, славу та добрий трунок.Козаків і січовиків, гарячих серцеи і відважних.Селян, що знають, де в кого схована горілка, а де – зерно.Міщан, купців, ремісників, шинкарів та кумів із золотими зубами.Шляхту, горду, хитру та завжди з власним інтересом.Іноземців, що прибули з чужих країв – з місією, торгом або шпигунською справою...📜 Що тобі потрібно?Любов до історії або готовність її вивчати з жартами.Бажання писати та грати роль, вигадувати події й діалоги.Відчуття гумору, духа пригод і трохи козацького безумства.🪶 Мова гри – українська, жива, барвиста, подекуди архаїчна, але з гумором і серцем.Гра не про сухі факти – вона про людей, про вибори, честь, зраду, дружбу, вино й віру. А також: "Чий кінь стоїть під ратушею?!" і "Чому зник шинкар Грицько?"---🔔 Хочеш до нас? Пиши! Розкажи, ким хочеш бути, чи просто віддайся долі – а ми знайдемо тобі місце в цій історії.💬 Долучайся, бо доки ми жартуємо – Гетьманщина живе!