Коли у моїй квартирі було менше 10 градусів тепла після атак русні, я задумався: а як виживали селяни 300 років тому, коли зими були холодними, а всяких приспособ для обігріву – менше?Так я натрапив на опис української зими від іноземця, який разом із шведською армією перебував в Україні в 1708-1709 році. Далі пряма мова."... перебуваючи чотири дні в теплім помешканні, мусили зненацька 2 січня 1709 р. вирушити до міста Гадяча … Щоб не змерзнути, поклав я до воза нагріту цеглу і нею зігрівав руки й ноги. Зігрівшись таким чином …, міг я пройти більше половини нашої дороги.Треба було проїхати лиш дві милі, але через широкі поля, на яких скаженів варварський, найдикіший і найльодовитіший вітер так нестерпно, що деякі наші фурмани, несучись на конях, змерзли. Інших, особливо тих, що від надмірної норми алкоголю заснули, знайшли у возах і підводах мертвими, іншим за нігті зайшли зашпори, а мороз поступово перейшов аж до грудей і вкоротив їм віку. В інших взялися льодом повіки на очах, ще в інших заледеніли пальці на руках і ногах.В деяких від дотику до заліза, що обтягувало й укріпляло сідло, ушкоджено статеві органи. Гідне уваги було й те, що якийсь чоловік, їдучи разом зі своєю жінкою на возі, довго з нею розмовляв, а згодом випустив душу раніше, ніж вона це запримітила. Мороз охопив усю його істоту." Після такого хочеш не хочеш, а треба було зробити відео про українську зиму й виживання селян. І ось воно: https://youtu.be/s9-o10LZJv8У відео я ще й класну книжку розігрую, дивіться й долучайтеся!Картина Івана Похитонова. Сутінки в Україні