Слобожанський пророк: ярмаркова справа Йосипа Науменка Закінчення історії. Початок тутСлідство розглядалося в Ніжинському суді, і тяглося напрочуд довго. Науменко, як виявилося, умів зникати не гірше Гаррі Гудіні. У селі казали, що він «вісім років як одлучився», живе по ярмарках, а постійним місцем мешкання стали Суми. Повістки до суду йому не вдавалося вручити: у селі він не жив, власного майна не мав. Лише 1902 року вдалося встановити, що він справді мешкає в Сумах, на вулиці Кононенковій.Сам Йосип Науменко на суді наполягав до кінця: пляшку він схопив, захищаючись від побоїв, а городові «хотіли його вбити». Городові ж твердили протилежне — що він «лукавий і нахабний», майстер «заморочити голову» й обдурити публіку.У листопаді 1902 року, через три з половиною роки після ярмаркової сцени, справа нарешті дійшла до вироку. Науменка визнали винним у двох діяннях: образі городового дією та нанесенні легких ран під час виконання ним службових обов’язків. За перше — сім днів арешту, за друге — два тижні. Судові витрати також поклали на Йосипа. Три тижні арешту він відсидів аж у лютому 1903 року.Так звичайна ярмаркова забава перетворилася на кримінальну історію, де переплелися віра людей у диво, хитрощі вуличних артистів та строгі порядки імперської поліції.Напевне, вас цікавить, як же насправді працював “оракул”? Уся «магія» ґрунтувалася на простій хімії: всередині була суміш оцту та сірки, яка проявляла записи, заздалегідь нанесені зникаючими чорнилами. От і все штукарство.