Як помер Тарас ШевченкоМи знаємо хронологію останнього дня Тараса Шевченка завдяки його другу Олександру Лазаревському. Лазаревський був видатним українським істориком, редактором журналу "Кіевская старина". Саме він залишив нам детальний опис останніх годин поета, опублікований 28 лютого 1861 року в газеті "Северная пчела".Останні дні КобзаряВосени 1860 року Шевченко почав відчувати значне погіршення здоров'я. Лікарі радили йому лікуватися, але стан його лише погіршувався. Січень і лютий 1861 року він провів майже безвихідно в кімнаті, зрідка зустрічаючись із друзями. Попри хворобу, він працював над гравюрами та портретами, зокрема над копією власного портрета (прикріпив цей портрет до посту).26 лютого (за старим стилем) 1861 року, в день своїх іменин, Шевченко прокинувся з нестерпним болем у грудях. Лікар Ернест Барі, який прибув до хворого, встановив, що в легенях накопичується рідина. Стан поета був тяжким, йому важко було говорити, кожне слово давалося з неймовірними зусиллями. Він попросив відкрити вікно, випив води з лимоном і спробував заснути.Того дня Тарас Григорович отримав телеграми з привітаннями від друзів. Він ледве зміг сказати "Спасибі!" і попросив зачинити вікно. В якийсь момент він почав говорити про подорож в Україну навесні, мріючи, що рідне повітря допоможе йому одужати. "От якби додому, там би я, може, одужав...", — повторював він.НічУвечері лікарі Барі та Круневич знову оглянули поета. Його стан залишався тяжким, він, здавалося, вже усвідомлював безнадійність свого стану. О 9-й годині йому поставили ще один компрес, після чого він отримав другу телеграму з Полтави: "Батьку! Полтавці вітають любого Кобзаря з іменинами і просять: утни, батьку, орле сизий! Полтавська громада". Відповідь Шевченка була короткою: "Спасибі, що не забувають...". Друзі залишили його, щоб він міг відпочити.Протягом усієї ночі він сидів на ліжку, не маючи сил лягти. Він то запалював, то гасив свічку, але до людей, які були внизу, не звертався.Останній ранокО 5-й ранку Шевченко попросив подати йому чай, випив склянку вершків і сказав слузі: "Прибери ж ти тепер тут, а я зійду вниз". Він спустився в майстерню, охнув, впав — і його не стало...