Я настільки древня, що пережила:радянський союз,«перестройку»,Чорнобиль,Кашпіровського,Чумака,талони,дефіцит,касети, які перемотували олівцем,і ще встигла пожити у двох століттях. Мій перший мобільний телефон був кнопочний. По ньому або дзвонили,або писали смс по 160 символів за гроші, ніби ти відправляєш повідомлення в космос. Я знаю:— як користуватись вибивалкою для килимів;— як крахмалити постільну білизну (не знаю навіщо😉)— що то за таз з кип’ятком, куди сипали гірчицю і парили там ноги;— що таке «банки на спині»;— чому телевізор іноді треба було вдарити зверху;— як виглядав «пакет з пакетами»;— чому серванти були святішими за церкву;— що кришталевий посуд існував тільки «на свята»;— як сушили волосся біля духовки;— що таке дисковий телефон, де треба було крутити пальцем;— як чекали мультики рівно о 19:00, бо “потім не передивишся”;— і чому фраза «не дзвони після дев’ятої — дорого» була цілком нормальною. Я пам’ятаю час, коли:щоб знайти інформацію — треба було йти в бібліотеку,щоб послухати музику — купити касету,а щоб побачити людину — реально до неї прийти. Здавалось, що після «банок», гірчиці й зеленки на все тіло нас уже нічим не злякаєш. Правда, нерви тоді теж були міцніші😉 #добрийранок