Здається, лише ранкові пташки точно знають, що весна вже поруч. В Ірландії лютий — це її початок, і часто він навіть тепліший за березень. Так, тут таке буває. Сьогодні моя лендлорд здивовано вигукнула: «What the fuck? This is February. Why raining every day?» І я подумала, що пташки з нею б не погодилися. Вони щоранку починають свій спів, ніби закликають небо отямитись, залатати мокрі дірки і весну нарешті прийти. Метеорологи лякають невтішними прогнозами з льодовим дощем. Виявляється і таке є. Не лише вертикальний і горизонтальний. Хоч, здається, ми вже вивчили всі ірландські різновиди. Я відчиняю вікно і слухаю пташок. Вони не здаються. Співають наперекір дощу, ніби переконують небо: досить, час сонцю повертатися. Хотіла б і я мати таку здатність вірити в себе. Як вони. В їхніх голосах — впертість, надія і якась світла впевненість, що тепло вже близько. Щоранку я щиро вірю: усе буде добре. Світло переможе, тепло прийде, а нескінченні дощі й тумани залишаться позаду. І здійсниться найзаповітніша мрія 🫶 #добрийранок #ІрландіяДляУкраїнців