Ірландія для українців | Обіцяла, розповідаюІсторія фото ⤴️ перетворилась на кримінальну справу...

Обіцяла, розповідаюІсторія фото ⤴️ перетворилась на кримінальну справу. А моє призвіще google досі видає як блогера, що був викликаний до поліції🙃 Починалось все досить оптимістично. Ми купили квадрокоптер! За півроку до чергової подорожі Європою на машині, придбали сучасну техніку. Щоб фотографувати цікаві місця і історичні памʼятки з величного ракурсу. Але це був наш перший дрон, ні я, ні чоловік керувати їм не вміли. Вчились спочатку за гаражами. Коли стало виходити летіти, щось знімати і успішно приземлятись, вирішили фільмувати Енергодар у всій його красі: зверху, збоку, влітку, восени. Прогулянковий канал, набережну, пляж, Каховське водосховище, алею троянд, фонтани в парку і тд. З кожним відео виходило все краще, я щось з того монтувала і викладала на ютуб. Люди коментували, відшукували свої будинки, школи, садочки, писали: "як гарно побачити Енергодар з незвичного ракурсу". Це був чи 2016 чи 2017 рік. Зараз складно повірити, але тоді дрони мали тільки 2 людини в нашому місті. Той сучасний коптер займав цілий чемодан і важив 2 кіло. Якихось 7-8 років тому назад.Одним словом, ми таааак захопились тими зйомками, що "літали" над холодним каналом, золовідвалом ДТЕК, бризгальними басейнами АЕС. Це те що на фото. Заморочувались художньою складовою (щоб красиво було!) Прокидались на світанку. Міркували як то красивіше показати обраний обʼєкт зйомок. Обирали час і ракурси, вимірювали кут променів -де то сонце встає а де сідає. Коли воно в зеніті і яку відкидає тінь. Чекали добру погоду. Шукали безлюдні місця. Потім монтували. Ретельно підбирали музичний фон для занурення в настрій. Викладали в соцмережі, ділились красотками регіона з друзями та знайомими. Але правоохоронці наші художні замальовки Енергодару не оцінили. Вірніше, оцінили як злочин. І дуже обурились. Мабуть, в них своя шкала оцінки популярністі блогерів. Або вони неромантичні натури, байдужі до рожевих світанків та сизо-помаранчевих сутінок☺️ Мене особисто викликали до поліції, чоловіка - в службу фізичного захисту ЗАЕС.Чи то я була смілива юна блогера з великою аудиторією, чи просто дурна, не памʼятаю. Але всю розмову у поліцейському відділку я записала на диктофон і виклала на канал. Типу "ось так і так, я тут вам, людоньки, красоти Енергодару. А мене - в кутузку і штраф"Правоохоронці вирішили більше не спілкуватись, навіщо? Просто грохнули той канал к чертям. Я плакала. Дня три. А потім ми поїхали в ту саму подорож, для якої купили квадр. І ледь його не загубили в річці Дордонь на півдні Франції. Але то окрема історія 😊 Фото замку і річки, де наш "правопорушник" вирішив залишитись назавжди. Ох, як я його розумію!