Ірландія для українців | Історія про тарілочку. Якось зранку, розбираючи посудомийку, серед зви...

Історія про тарілочку. Якось зранку, розбираючи посудомийку, серед звичного посуду я знайшла незнайому тарілочку. Вона відрізнялась по формі, кольору, демонструючи своїми боками, що вона не наша. Я примінила метод дедукції і постановила, що тарілка мамина. Нещодавно святкували день народження, мама пекла торт і готувала всякі смачнюні. Ну знаєте, як це буває: салати, холодець, солоні гриби - Бог знає що ми там їли у січні. А тарілка знайшлась зараз. Повезла її мами. Виявилось - не її. Тоді метод дедукції підказав, що вона- латвійська. Якось в нас збирались театрали Алекса (латв.хост), людей двадцять. Всі щось приносили, їли-пили, читали вголос виставу. Було гучно. Я чесно повернула тарілку в діаспору. Пару тижнів вона ходила по кругу, ніхто з театралів не зізнавався. Повернулась до нас. В детективах вони всі такі розумні, розкривають вбивства, знаходять пропажі, а я ношусь з тарілкою і не можу згадати чия вона. Зробила ще одну спробу, пройшлась по колу знайомих, з ким могла їсти за одним столом. Не знаю як у вас, в Енергодарі було нормою повертати посуд після гулянок. Коли всі разом щось несуть на один святковий стіл. А потім ти шукаєш свої блюда та піали по кухням друзів.В ході розслідування виявили- не українська. Тобто, нікого з наших. Тоді я підсунула її Конору (ірл.хост). По методу виключень, все показувало на нього. Зранку тарілочка знов опинилась на моїй полиці. Я повернула Конору. Він втихаря - мені. Думаю: ну точно мамина, раз з моїх хостів і друзів ніхто не признав. Батьки за три роки скитань по Україні стільки квартир змінили, що зараз в Ірландії могли просто заплутатись в новому посуді. Пофотографувала тарілку з усіх боків, пишу :"Мама, тарілка твоя! Ти забула!"Мама перефотографувала свій посуд з маркуванням Dunnes, надіслала купу картинок. Не признається. Та і тарілка без надпису, не з її ірландської колекції. Якась магія, чесне слово. Ну якщо нікому не треба, я залишила її собі. Так вам всім і треба!Пройшов час. Якось іду між рядків магазину Dealz (рідко там буваю) і бачу на полиці тарілочку. Один-в-один як та, що в мене, "нечійна". І згадую. Що ЦЕ Я ЇЇ КУПИЛА. Купила, принесла додому і благополучно забула. На автоматі. Автопілоті. На тормозі. Магічне коло замкнулось. Памʼять повернулась. А я ще хочу, щоб моя голова запамʼятовувала англійські слова і вирази. Не плутала речення, використовувала грамотні часові форми😵‍💫 Де там!Тарілочка!У вас буває щось подібне? Чи то лише я така логічно-нелогічна?☺️