Заговорили про іриси і згадалось. Коли я останній раз була в Києві, то заходила до ЦУМ і стала свідком того, як в дівчина обирала собі аромат серед «ексклюзивів» Chanel.Вона деякий час думала, і нарешті обрала La Pausa. Але йшла вона геть за іншим ароматом (що як раз в той час оспівували блогери).Як добре, що та дівчина зробила свій власний вибір, а не купила щось «хайпове». Тим паче La Pausa дуже гарна та й ще аромат-рекордсмен за вмістом справжнього масла ірису. Пощастило й з персоналом — в корнері Chanel працює дуже делікатна та приємна консультантка Яна, яку я пам’ятаю ще з мирного життя в Харкові. Вона не наполягала, а дала час подумати та спокійно обрати. Коротше кажучи, історія не драматична, все закінчилось хепі-ендом, пробачте за каламбур. Проте скільки таких випадків, коли «наслухались» блогерів та купили взагалі не те, що хочеться носити, а те, що — модно, популярно, статусно, розрекламовано тощо. Тому й раджу обов’язково знайомитись з ароматами та робити власні висновки. Іноді краще потестувати аромат в магазині кілька разів або купити семпл — в підсумку, це збереже гроші та врятує від парфумерних розчарувань (а ще отримаєте цікавий побічний ефект — збагачення офльфакторного досвіду вдумливим тестуванням =)
Що об'єднує всі ці парфуми на фото? Для мене всі вони належать до категорії так званих comfort, hug me scents - ніжні, комфортні, іноді — невловимі. Мені здається, що деякі з них побудовано навколо фірмового акорду парфумерки Софії Гройсман. Аккорд Гройсман або «Hug Me» аккорд — це поєднання чотирьох компонентів у рівних пропорціях — Galaxolide (мускус), ISO E Super (деревні нюанси), Methyl ionone (аромат фіалок), Hedione (абстрактний квітковий компонент) — яке створює ніжний, мускусно-фіалковий, трішки косметичний аромат з прозорими цитрусовими нюансами. Саме цей аккорд займав більше ніж 60% від формули легендарного Tresor Lancome 1990 року. Я люблю носити такі ніжні мускусно-квіткові аромати в дні коли хочеться затишку та спокою. Вони огортають немов хмаринка і не заважають. А якщо ви колись чули, що мускуси "сверблять", то це абсолютна неправда. Бо мускуси - це найтендітніше, що може бути в парфумерії. Дуже часто мускуси додають до віддушок дитячих засобів, пральних порошків, засобів побутової хімії тощо. І через це ми настільки звикли до них, що майже не помічаємо.На фото: ✨Diptyque L’eau papier ✨Aedes de Venustas 16Orchard ✨PG Le Musc & la peau ✨Eldo She was an anomaly ✨Chanel Comete ✨Maison Rebatchi Musc Panache ✨Maison Matine Esprit de Contradiction✨Les souers de Noe Call me iris ✨Sentire Perfumes Suede Osmantus
Sensatio Paris — приємне парфумерне відкриття. Бренд заявляє, що їх парфуми— це поєднання парфумерії та гастрономії. І це відповідає дійсності. Sensatio має поки що тільки чотири аромати — по мірках сьогодення це мало, але які ж вони класні! Це красива, вишукана гурманіка. Працювали над ароматами Sensatio парфумери компанії Robertet, тієї самої, що створює парфуми і для Roja Dove і славиться своїми парфумерними натуральними компонентами найвищої якості. Почну з Cumbawa wood, класного цитрусово-зеленого освіжаючого коктейлю, в який спочатку додали трендових вершків, а потім щедро насипали перцю. Мені дуже сподобався цей неочікуваний мікс. Носила б його зараз навесні і влітку. Black Sesame виявився мʼякою шоколадно-квітковою десертною ковдрочкою, яка ніжно огортає немов кокон. Він не душить, не липне, приємно пахне та створений подобатись людям. І популярна вже «фісташка» Golden Pistachio, прекрасно розумію таку народну любов до неї. Це дуже милий, затишний, солодкий аромат з горіховими відтінками та помітною вершковістю. Він простий та чудовий, легкий для сприйняття та позитивний. Класно, що він теж не задушливий, а має в собі трохи простору. І останній, що, буду відвертою, сподобався найменше — Hypnotic Flower. Це оберемок білих квітів від жасмину до туберози з легким кокосовим кремом. Для тих, хто любить Amouage Honour та йому подібні.Познайомитись з брендом можна в магазинах мережі «Bomond».Офіційний представник Sensatio в Україні — Fragranza Company (телеграм-канал тут, і також є інстаграм).
Організаційне. Для всіх, кому цікава реклама в цьому каналі. Я правда не дуже часто отримую пропозиції щодо співпраці, але все ж іноді вони бувають, і я хочу цим постом дещо проговорити. В мене є пошта, на яку можна написати стосовно співпраці. Вона закріплена в описі каналу, тому, будь ласка, якщо у вас серйозні наміри — пишіть одразу туди, не треба писати в коментарях "адмін каналу, напишіть мені в особисті". Звичайно, якщо ми вже з вами спілкувались в телеграмі, то можна продовжувати в ньому. Ще важливий момент, якщо вам не підійшли умови співпраці (зараз це донат певної суми на збір, який я підтримую в конкретний момент часу), то напишіть про це — я не кусаюсь, можна просто сказати "нам не підходить" і попрощатись на хорошій ноті. Бо коли менеджер всім відомого магазину (спеціально не буду писати назву, щоб не робити зайвої реклами) просто пропадає і не відповідає на лист, то це набагато гірше, ніж просто відмовитись від співпраці. Що я не рекламую — не тематичні товари та послуги. Наприклад, психологів, тарологів, тощо. І такі пропозиції періодично приходять, як би дивно це не було. Я поважаю людей (спеціально не хочу використовувати слово "аудиторія"), які читають мій канал, і не хочу в ньому нетематичного спаму. Сподіваюсь на розуміння. Авторка каналу, Яна.
Помічаю дві крайнощі, коли сперечаються про те, що є найважливішим у парфумах.Перша — це те, що саме ідея, концепція є найважливішими . Друга — що сировина. Мені здається, що тут не треба обирати, а треба поєднувати і перше, і друге. Парфумерія — це поєднання мистецтва (хоча в комерційній парфумерії все рідше і рідше можна його знайти) та майстерності парфумера. Гарна сировина — це база, це те, без чого гармонії в цьому поєднанні не існуватиме. Неможливо намалювати шедевр кетчупом на серветці або написати неймовірний роман, маючи в арсеналі словарний запас з «абетки». Важливо все — і що хотів сказати парфумер, і як він це сказав, і які «слова» підібрав — немає тут другорядного. Саме через такі «нюанси» ми сприймаємо щось як мистецтво, що торкається душі, а щось як прохідний досвід. Особливо цей контраст помітно в ніші інді-парфумерії. Звичайно, ми всі люди і ми всі субʼєктивні. І саме тому важливо розвивати свій світогляд, тренувати своє «навчене око», пробувати щось нове і асимілювати цей досвід, щоб потім не потрапляти в пастку маніпуляцій про «мистецтво, концепт, творчість» без фундаменту у вигляді сировини, вмінь та розвиненого смаку творця. Але якщо відкинути всі ці роздуми — слухайте, в першу чергу, себе. Подобається — носіть та користуйтеся. Не подобається, будь воно хоч тричі вершиною чиєїсь творчості — не мучте себе, не картайте, що ви чого не розумієте в цьому «мистецтві». Парфумерія, в першу чергу, має бути про задоволення.
В пошуках парфумерних абрикос 🍑Це виявилось задачкою із зірочкою, значно простіше знайти парфумерні персики або ж курагу, як результат пошуків я накидала ось такий список: 🍑 Amouage Journey — абрикоси зі шкірою, дивне поєднання особисто для мене, але аромат має багато поціновувачів. 🍑 Новинка MFK Kurky, хоча й не викликала в мене захвату, але чимось таки абрикосовим пахне. Придивіться, можливо, вам більше сподобається.🍑 Osmanthus Liu Yuan Le Jardin Retrouve — зелені абрикоси, і навіть абрикосова кісточка, із шапкою мильної піни. Іноді також видавав мені шкіру. Цікавий. 🍑 Green3 Sentire - це підпал! Абрикоси з мате, інжир та зелене листя. Але аромат розпродано, в мене лишився крихітний семпл. Сподіваюсь, буде ще партія.🍑 Comptoir Sud Pacifique Vanille Abricot — солоденька трішки дитяча ваніль з абрикосами, власне як написано, так і є. 🍑 Inle Memo — аромат, мені здається, змінили, знайомилась з ним ще до ковіду. Нещодавно перетестувала і він здався мені дуже водянистим. Абрикоси яскраво стає відчутно ближче до бази.Мені абрикосами (а радше абрикосовим шампунем) пахне ще османтус від Louis Vuitton. Під шампунем я маю на увазі таке дивне, пухнасте відчуття мильної піни в ароматі. Це не обов’язково погано, навпаки — мені часто навіть подобається.Поділіться вашими абрикосовими знахідками 🍑
Мені приїхав той самий Aldebaran в подарунок від Aromateque ✨ Ви, можливо, вже знаєте про цю новинку від Marc Antoine Barrois, тому я не буду повторювати слова з прес-релізу. Але й повноцінний відгук зараз не зможу дати, бо я, на жаль, трішки захворіла. Тому поки що ловіть фото та злегка розмите враження, а детальний відгук — пізніше. Aldebaran пахне на початку мʼятними льодяниками і це не дивно, бо в складі є метилсаліцилат — речовина, яку використовують і в парфумерії, і в харчовій промисловості, і в тих самих льодяниках, звісно, теж. Саме ця трішки кислотна мʼята дарує відчуття неонового сяйва в ароматі.Далі він помʼякшується і стає більш вершковим — це вже знайоме прочитання туберози в парфумерії, але я думаю ніжностей від нього не варто чекати. Це потужний, дифузний, шлейфовий аромат, якому обовʼязково потрібні простір та повітря. Не для закритих приміщень та не для чутливих носів. Носіть Aldebaran на весняному прохолодному вітрі — це буде йому личити найбільше. Хоча туберози можуть дуже гарно розкриватись влітку, тож і в тепло теж варто дати йому шанс.Як завжди, закликаю вас вірити тілько своєму носові і складати враження самостійно✨ Спробувати аромат можна в Aromateque, які нещодавно організували дуже стильну та гарну презентацію аромату буквально через один-два дні після офіційного релізу в Мілані . Можу тільки уявити скільки роботи за цим стояло, мій маленький внутрішній маркетолог співає, коли бачить такий рівень в Україні.
Поки всі тестують та пишуть про новинку MAB Aldebaran, я хочу написати про дещо дуже гарне — аромати бренду Astier de Villatte. Це французький бренд, що спеціалізується на кераміці ручної роботи, але в них також є аромати для дому, свічки та парфуми. Я познайомилась з пʼятьма з них, далі коротенько розкажу про кожен в порядку зростання моєї симпатії 🥰Ambre Liquide — смолистий аромат, досить м'який, але мені трішки заважає в ньому лабданум - я в цілому не дуже його люблю. Проте композиція сама по собі гарна, хоча й не здається унікальною. Це не гурманська амбра, до яких ми звикли, це досить класична амброва конструкція на сучасний лад. Eau Fugace повна протилежність амбрі, це класичний одеколон з неролі та цитрусами. Неролі не сверблять, все гарно і збалансовано, чудова поливашка на літо.Orange Amére Splash — знову кандидат на поливатись в спеку. Гарний гіркуватий апельсин, свіжий та соковитий наче прямо з дерева. Дуже позитивно, і як для цитрусів прекрасно по стійкості. Аромат в дусі Bigarade Concentree F.Malle.Grand Chalet — ще одна краса, яку зроблено в дусі класичної французької школи. Це не для того, щоб шокувати, а для того, щоб носити та насолоджуватись красою весни. Це прекрасна липа з бузком, вона переливається то пилком липового цвіту, то гладкістю бузкових суцвіть. Шукаєте липу? Придивіться до цього аромату, це гарно.Mante -La-Jolie — це любов. Мені пахне чорнобривцями, наче зірвала квітку і злегка зім'яла в руці, а потім ще й додала до неї смородиновий листочок. Як же гарно! І наче й існують схожі аромати, але... Хочеться саме цей. Точно у вішліст, але здійснити буде не просто.
Пора, мабуть, на деякий час припинити ці експерименти з українськими брендами парфумів. Нижче відгуки на ще два бренди, які мені не сподобались. Я спеціально їх заблюрила, читайте тільки якщо впевнені, що це вас не засмутить. Про «Popidtynom» мені навіть сказати нічого, бо я, чесно кажучи, просто не знаю що сказати. Це не парфуми. Можливо, це можна назвати актом парфумерної творчості, але так само як моє хоббі з малюванням, наприклад, не робить мене художником, так і змішування сировини підозрілого походження не робить людину, яка це робить, професійним парфумером. Тому нехай це буде творчість, самовираження, експеримент, але це не парфуми. Якщо ви звикли купувати нішу або люкс, скоріш за все, ви будете розчаровані при знайомстві з цим брендом.Інше моє розчарування це парфуми Софії Дольної. Я не знаю, я вже починаю думати, що те, що налили мені в семпли і те, що налили іншим блогерам, які це хвалять, — це якісь різні речі. «Османтус» це стиглі, навіть забродивші персики в молоці на шершавій кислуватій деревній базі. База, до речі, схожа на ту, що зустрічається в ароматах Пархоменка. Це просто не для чутливих носів. «White Peony» грішить такою самою базою і немає з півонією нічого спільного. Півонію взагалі дуже важко відтворити в парфумерії, тому задача була у Софії не з легких, звичайно. Ще була «Конвалія», хтось називав це ніжним ароматом, але ніжності так такі самі як в попередніх ароматах — шершаві сандалові одоранти, що просто закривають все інше в ароматі і мною сприймаються дуже погано.Колись мені сказали з докором, що в мене високі вимоги щодо естетики. Це не завжди так, але щодо парфумерії — іноді таки справджується. Піду занюхну ці розчарування якимось «Кіліаном» з полички ))
Між іншим, в індустрії зміни, про які я все забувала розповісти і ось сьогодні завдяки лекції про чай, згадала. З 2025 року до вже наявного списку потенційних алергенів, які парфумерні бренди мають виписувати на упаковці, додаються й натуральні ефірні олії, екстракти та абсолюти. Що це означає для нас, як для споживачів? Що тепер ми зможемо зрозуміти наскільки опис від маркетологів збігається з реальністю. До прикладу, якщо бренд заявляє про олію троянди у складі, а при цьому в списку інгредієнтів олія троянди взагалі не зазначена, значить… бренд говорить неправду :) До речі, серед таких речовин є й олія бергамоту, троянди, іланг-ілангу, кориці, атласького кедру і багатьох інших компонентів. Повний список речовин, доступний на каналі парфумерки Sentire Нати Дишлюк, у відкритому доступі я поки що цієї інформації не знайшла, тому й не публікую весь список. Але думаю, згодом список стане доступним. На картинці приклад упаковки, де виписані вже й органічні речовини за новими правилами. Я підкреслила червоним троянду, корицю та бергамот. Так що, як бачите, склад у Atelier des Ors, а це саме їх парфуми (дякую за картинку Олі @areyoutheblog), дійсно містить натуральні олії.
TGLIST.COM.UA
