Особиста річ. Про парфуми.

Інколи мені хочеться поміркувати на конкретну тему, і сьогодні це про певну кризу в парфумерному світі.Якщо відкрити Parfumo і подивитись, скільки нових ароматів було зареєстровано у 2025 році, цифра виглядає дещо жахаюче: понад 12 тисяч. Для порівняння у 2019-му це було трохи більше шести тисяч.Звісно, мова йде про всі релізи одразу — від мас-маркету і фланкерів до дизайнерських ексклюзивів і нішевих брендів. Але навіть якщо відкинути мас-маркет, фланкери та ексклюзивні лінійки і залишити тільки те, що умовно можна назвати нішею, — це все одно добра сотня релізів на рік. З одного боку, це чудово, бо є з чого вибрати. З іншого — це приголомшує.І при цьому нові релізи часто виявляються переупакованим готовим концентратом із легким твістом під новою етикеткою. Далеко ходити не треба — згадаймо нашумілу "новинку" Багінського, яка виявилась зробленою за мотивами Angel Share.Як звичайній людині — не парфумерному geek'у з колекцією ароматів і ольфакторним досвідом у кілька років — обрати собі аромат серед усього цього, так би мовити, різноманіття?Не дивно, що в цьому дивному парфумерному світі багатьом потрібен провідник, такий собі фільтр — блогер, експерт, консультант, до якого прислухаються, — щоб просто допомогти зорієнтуватися й звернути увагу на щось достойне.Проблема в тому, що парфумерія — річ настільки суб'єктивна, настільки особиста, що жоден відгук не може дати нам розуміння, як саме ми сприйматимемо аромат, як він розкриється саме на нашій шкірі.Останні випуски в ніші (до речі, колись я писала пост про те, що таке нішева парфумерія на мою думку) мене взагалі не надихають щось розповідати. Дуже багато гурманіки, і це вже стає нецікаво, та й бренди ледь не копіюють один одного. Гонитва за гучністю та стійкістю, випуски "екстрактів", тонни амбродерева. Так мало по-справжньому цікавих, унікальних новинок — а навіть якщо вони й є, як же відшукати в цьому океані нових випусків щось класне та цікаве?Це риторичні питання, на які в мене самої немає відповіді. Я не знаю, можливо, це тільки мені так здається, бо я давно в цій "парфумерній темі" і мене справді важко здивувати. Буде цікаво відкалібрувати свою реальність об ваші коментарі, друзі. Поділіться вашими думками.

27 вересня (неділя) відбудеться парфумерна лекція про табак (тютюн) в парфумерії з парфумеркою Натою Дишлюк. Формат - онлайн зустріч. Вже можна записуватись в особистих або коментарях. Кілька спойлерів щодо лекції.🧡 В боксах буде не один, а два різні абсолюти табаку, один з яких був використаний в відомому ароматі Tabac Grande Sultan Pasha та майже в усіх його ароматах.Це унікальний спеціальний продукт від відомої корпорації, його густий медовий профіль просто зводить з розуму.🧡 Також будуть 2 легендарні бази від Synarome, які використовують в багатьох табачних композиціях.🧡 Ще один матеріал буде сучасний, з яким багато працює Andy Tauer.🧡 Кілька важливих будівників та ще кілька матеріалів прямо з виставки сировини SIMPPAR.🧡 Boronal Symrise - ще одна легендарна річ з ароматом квіту бороніі та амброво-табачними відтінками.Бонусом у кожному боксі буде подарунок 🎁 - семпл вишневого тютюну Scorched Cherry від Sentire Perfumes.Вартість 2300грн, бокс з компонентами відправляємо новою поштою по Україні, запис лекції також надаємо після її проведення.

Олівія Джакобетті та парфумерні інжириPremier Figuier (L'Artisan Parfumeur, 1994)Коли парфумерка Олівія Джакобетті створила цей аромат, вона започаткувала окремий етап в історії парфумерії — це був перший аромат, побудований навколо ноти інжиру.Абсолют листя інжиру, який колись виробляли в обмежених кількостях (всього 200 кг на рік), зараз не використовується через його фототоксичність — IFRA повністю забороняє його застосування в парфумерії. Але й раніше він використовувався для інших цілей: наприклад, абсолют листя інжиру був частиною акордів тютюну, шипрових та фужерних конструкцій.В Premier Figuier аромат інжиру відтворений за допомогою компонента Glycolierral (або Leaf Acetal), який зазвичай використовувався як частина акордів плюща, лактонів (gamma-octalactone, gamma-undecalactone), сандалових одорантів та цитрусових. Аромат вийшов комплексним, він підсвічував кожну грань інжиру — і зелену, і молочну, і деревну, а Олівія стала королевою новоствореного жанру: в 1996 році саме її запрошують створювати інжирний аромат для Diptyque.Philosykos (Diptyque, 1996)В ньому Олівія Джакобетті вже використала stemone — синтетичний парфумерний компонент, який також раніше був частиною шипрових та фужерних композицій.Сам по собі stemone має гірко-зелений профіль, що нагадує гальбанум, запах бадилля, трави та чорної смородини, але в Philosykos stemone є опорою інжирного акорду — він передає восково-зелене, соковите листя інжиру. Також Олівія доповнила композицію гальбанумом, щоб підкреслити гіркуватість інжирного листя, а на противагу — парфумерка використала gamma-octalactone, щоб додати солодкого, кремового, дещо кокосового аромату стиглого плоду інжиру.Справжнім новаторським баченням були саме пропорції основних та вибір доповнюючих компонентів: обидві молекули разом у співвідношенні приблизно 1:3 (stemone до лактону) вже дають відчуття інжиру, але їх доповнюють cis-3-hexenol (аромат свіже-зірваного листя), coumarin для відчуття теплого солодкуватого аромату мигдалевого молочка та hedione для прозорого сяйва.Хронологія: як поширювався тренд1994 рік: Олівія Джакобетті створює Premier Figuier для L'Artisan Parfumeur — перший інжирний аромат у fine fragrance. Два роки по тому, у 1996-му, вона повертається до теми вже для Diptyque: Philosykos стає референсною точкою жанру і, зрештою, найпопулярнішим ароматом марки.Наприкінці 1990-х нішеві бренди починають випускати власні інжирні аромати.У 2000-х дизайнерські та нішеві парфумерні бренди вписують його в садові композиції замість того, щоб будувати навколо нього весь аромат. Приклад — Un Jardin en Méditerranée від Hermès (Жан-Клод Елена, 2003): інжир тут в ансамблі з лавром, кипарисом і цитрусами, відтворює образ марокканського саду. У тому ж напрямку Ninfeo Mio від Annick Goutal — інжир розчиняється на цитрусово-зеленому фоні.2010 рік - найрадикальніше бачення: Womanity від Thierry Mugler поєднує інжир з ікрою та акватичною темою. У 2010-х–2020-х інжир остаточно стає таким собі нішевим стандартом, розгалужуючись на окремі піджанри — зелено-реалістичний, кокосово-гурманський, пудрово-чайний тощо.Олівія Джакобетті зробила розкішний подарунок парфумерному світові - інжирний акорд, з одного боку - достатньо реалістичний і точний, а з іншого відкритий до різних налаштувань в залежності від бачення парфумера. Впевнена, інжирні аромати ніколи не вийдуть з моди, хіба що дещо зміняться з відкриттям нових парфумерних молекул.

Днями в нас спекотно, а в спеку я люблю освіжитись цитрусовими ароматами. Для мене їх краса та яскраве звучання набагато важливіші за не дуже тривке життя на шкірі. Ділюсь з вами невеликою добіркою гарних цитрусових композицій на літо. Cedrat Tonic LI — прохолодні цитруси з ялівцем, до речі, дуже пристойна стійкість. Hermes Voyage — якщо ви вже й забули за ці парфуми, згадуйте =) Класний, освіжаючий унісекс. Цитруси, трави, ялівець і дрібка прянощів. Buongiorno Aqua di Parma — цитрусовий вибух! Та ще й з яскравою м'ятою та базиліком. Дуже гарний. А також гарні в лінійці мандарин та апельсин, спробуйте, якщо ще ні. Особливе місце в моєму серці займають цитруси від Sentire, мого улюбленого українського бренду. Спробуйте Solar Cologne з кумкватом, це просто любов, або ж Yuzuberry з ожиною та, як зрозуміло з назви, юзу. Останній геть не солодкий і неймовірно освіжаючий в спеку. Для тих, хто полюбляє важкий люкс - трійка від Louis Vuitton: Imagination (як на мене унісекс, але комусь і більш чоловічим здається), Pacific Chill, California Dreams. Класні, люксові цитруси, гарно звучать, освіжають, багатьом подобаються, мені теж. Ціна завищена, але це ж LV. І ще один цікавий цитрусовий аромат, не реклама, а рекомендація від щирого серця - Літній Edem. Це розробка парфумерки бренду Sentire Нати Дишлюк для магазину Parfum Edem. Наскільки я розумію, ви можете познайомитись з ним у міні форматі (треба писати магазину напряму). Мені хочеться поливатись цим цитрусовим ароматом безкінечно. Цитруси, до речі, в ньому від Capua, дуже гарні та повністю безпечні - FCF (писала двома постами вище що це таке). А ще тут перцева м'ята від Robertet та абсолют бруньок чорної смородини від LMR/IFF. Цього аромату треба відерце на літо, не менше!Що цитрусове полюбляєте в спеку ви? Як завжди, відкрита до ваших рекомендацій, вішліст «спробувати» — штука безмежна, навідміну від бюджету на парфуми 😁

Ви, мабуть, часто бачили в описах ароматів "калабрійський бергамот". І можливо, чули щось про компанію Capua. Сьогодні моя замітка саме про них. Capua — сімейна компанія, що вже п'ять поколінь спеціалізується на виробництві цитрусових компонентів для парфумерної та харчової промисловості.Італійська Калабрія — унікальне місце для вирощування цитрусових. Спекотне сухе літо, м'яка зима, сонце майже весь рік. Ґрунт вулканічного походження, з хорошим дренажем і мінеральним складом, який безпосередньо впливає на хімічний профіль олії. Цитруси тут культивуються вже понад 300 років, а це означає, що сорти, методи збору і переробки відточені до найменших деталей. Наприклад, Capua збирає плоди вручну в конкретний період дозрівання і пресує шкірку холодним способом одразу після збору, це дає максимально живий профіль олії.Бергамот як комерційна культура більше ніде не росте - він практично ексклюзивний для вузької прибережної смуги Калабрії (і дуже невеликих обсягів на Ivory Coast і в Бразилії). Причини досі не до кінця зрозумілі — спроби вирощувати його в інших місцях дають інший хімічний склад олії. Власне, тому бергамот з Калабрії і називають "green gold", а Capua контролює 60–65% усього його виробництва в Італії і працює напряму з ~480 фермерами без посередників — це дозволяє їм контролювати якість від плоду до готового продукту.Чим нам цікаві Capua — вони є постачальником цитрусових олій для Creed, Guerlain, Dior, Clive Christian та інших парфумерних будинків.За даними каталогів авторизованих перепродавців, вони виробляють олії:- Bergamot — звичайний, FCF*, FCF Terpeneless - Lemon — Pelatrice (холодного пресування, регіон Messina), FCF, FCF Terpeneless, Washed (низькотерпеновий) - Sweet Orange — звичайний, 10-fold (концентрований), Terpeneless - Bitter Orange - Mandarin — Green, Red, Yellow (три олії з різним характером) - Cedrat - Petitgrain — олія з листя різних цитрусових дерев: бергамоту, мандарину, гіркого апельсину тощоНаприклад, Petitgrain Bergamotier — олія з листя бергамотового дерева. Якщо бергамотова олія зі шкірки яскрава, цитрусова, з квітковим і злегка смолистим підтоном, то petitgrain bergamotier — більш зелена, деревна, свіжа. Саме вона дає характерну зелену свіжість у серці Green Irish Tweed від Creed.Цитрусові компоненти від Capua - це золотий стандарт цитрусових в парфумерії. Коли наступного разу побачите в описі «калабрійський бергамот» — будете знати, що за цим стоїть конкретний терруар, італійські фермери і більш ніж 140 років традицій та експертизи.*FCF (Furocoumarin-free) — олія з видаленими фурокумаринами. Фурокумарини — природні молекули в цитрусових оліях холодного пресування, які є фототоксичними: при нанесенні на шкіру під дією сонця вони можуть викликати опіки. IFRA суворо обмежує їх концентрацію в продуктах, що контактують зі шкірою. FCF-версія дозволяє використовувати олію у вищих концентраціях без таких обмежень.

Вже кілька днів виношую пост про парфумерну виставку в Мілані Esxence 2026, і все ніяк не зберусь написати довгочит. Тому ловіть коротку замітку.Італійці називають її не виставкою, а ярмаркою. Мені ж здається, що виставка в тому форматі, в якому вона існує зараз, впевнено перетворюється на те, чому підходить слово "базар". Одна моя приятелька, власниця маленької парфумерної крамнички, так охарактерезувала сучасну Esxence "Всюди солодке, стійке лайно, за рідким виключенням”. І це, з одного боку, сумно, з іншого - а що ми хотіли 🤷‍♀️Споживач голосує своїми грошима виключно за щось стійке, перше питання яке клієнт ставить в умовному парфумерному магазині "А це стійкий аромат?" І бренди на це відповідають.Тренд на гурманіку і не збирається згортатись, а так звана ніша вже давно намагається підлашуватись не під нішевого споживача (як вона мала б робити), а під масового. Додайте сюди псевдоекспертів-інфлюенсерів, які тільки і говорять про стійкість, гучність, шлейф та “смак” парфумів - і ось він гремучий коктейль сучасного парфумерного ринку. Я зараз навіть не про інфлюенсерів України, це загальна світова тенденція. Якось я почула відгук на youtube на класичну амброву конструкцію, що це звучить “інді”! Інді!! Аромат в стилі Guerlain звучав людині інді! Бо вона не знає, що таке класичний амбровий аромат, зате знайома із сучасними “шедеврами” побудованими на амбродеревині. В мене прям ностальгія за часами, коли про парфумерію говорили тільки ті, хто в ній справді розбирався або щиро любив, а не сучасні блогери, які здатні популяризувати виключнно “стійке та солодке”. Звичайно, я узагальнюю зараз, але-але…Такі думки.

Так буває, що по-справжньому відкриваєш для себе якісь аромати далеко не з першого разу (і тільки після того, як твою увагу на них зверне хтось з парфумерних друзів 😁). Ось у мене так сталось з Fabbrica della Musa, а саме з наступною трійцею: Mia alba mistica, Via Velluto та Cristallo Bianco. Перший пахне персиками та цитрусами, в ньому точно є натяк на «хорошу дівчинку» Кіліана, але мені Mia alba здається більш строгим. Хороший аромат, але дещо вторинний особисто для мене. Via Velluto — легкий, прозорий аромат про мускусну шкіру та ягоди. І хоча він теж пахне як дещо знайоме, але водночас він пахне цікаво та й краще за це «знайоме». Наче це така собі варіація відомого мотиву, який виконали в більш витонченій манері з авторськими твістами. Cristallo Bianco — легкий, квітково-фруктовий аромат та приємні чисті мускуси. Тут знову персики, але зі стиглою грушою, звучать більш солодко та ніжно, ніж в першому аромат. Приємне знайомство, дуже комфортно в цьому ароматі. Ця трійка для мене десь на межі ніші та люксу (відверто кажучи, так гарно й якісно люкс роблять все рідше і рідше). Зрозумілі, красиві аромати, доречні всюди.P.S. я сподіваюсь, що бренд ще не пішов від нас й досі представлений в мережі «Бомонд».

У нас з парфумеркою Натою Дишлюк планується неймовірно творче літо. Всі літні лекції будуть зі збірками 🥰Вже є анонс на інжирну лекцію, 2/3 місць зайняті постійними учасниками, але ще є вільні місця. Любите інжир та соковиті зелено-фруктові композиції?Тоді не пропустіть велику творчу лекцію зі збіркою власного аромату на тему «Fig : Inside Out».На ній ми дізнаємося як і з чого у парфумах роблять листя та мʼякоть інжиру, познайомимось з ключовими інжирними натуральними і синтетичними будівниками та модифікаторами і найголовніше - зберемо свій унікальний, єдиний у світі, інжирний літній парфум.Також ми розберемо кілька легендарних інжирних ароматів та дізнаємося таємниці їх створення, пройдемося по інжирним трендам та дізнаємося з чого будуть робити інжир у майбутньому.Це буде дійсно найінжирніша та неймовірно творча лекція, де кожен із вас на годину зможе відчути себе справжнім парфумером.Доєднуйтесь, буде дуже цікаво 🤗Лекція 28 червня, початок об 11.00, онлайн, матеріали надсилаються новою поштою, вартість 2500грн. Запис лекції буде, якщо ви не можете бути присутні. Для запису пишіть в канал або в коментарях.

Побачила чергову страшилку про синтетичні компоненти в парфумерії - вже сил немає терпіти ці борошна, то ж напишу. Цим питанням маніпулють всі, кому не лінь. І так звані ароматерапевти, і парфумери, які працюють «виключно з натуральною сировиною», ніби це щось хороше та стовідсотково безпечне, і навіть деякі лікарі (якщо вірити інформації в їх інстаграм-профілі).Справа в тому, що натуральне не дорівнює безпечне. Дуже важливе походження цього натурального продукту, в нашому випадку, парфумерної сировини. Також важлива кількість (відсоток) компоненту в кінцевому продукті, вона має бути безпечною для здоров’я людини – не дарма існують так звані норми IFRA - це асоціація, що регулює використання парфумерних речовин в парфумерії та косметиці. Існують також і норми ЄС, норми кожної окремої країни тощо. Парфуми, що вироблені на заводі, використовуючи сировину відомого походження, протестовані та схвалені регуляторами, будуть набагато безпечнішими, ніж мікс ефірних олій від ароматерапевта з інстаграму. Тепер про це протиставлення – синтетика vs натуральне. Давайте на прикладі ліналулу, одного з найпоширеніших парфумерних компонентів.Ліналул — терпенний спирт, що міститься в ефірних оліях лаванди, коріандру, бергамоту та рожевого дерева. Він може бути натуральним (виділеним із рослин) або синтетичним (синтезованим у лабораторії) — і в обох випадках це та сама хімічна формула, та сама молекула. Організм людини не розрізняє їх: імунна система реагує на структуру молекули, а не на її походження. Саме тому в списку потенційних алергенів на упаковці і буде написано - ліналул, а не олія бергамоту/лаванди тощо.Сам ліналул у стабільному стані відносно безпечний. Проблема виникає при його окисленні. При контакті з повітрям ліналоол перетворюється на гідропероксиди — надзвичайно реактивні сполуки, які є справжніми алергенами.В натуральних ефірних оліях ліналоол більш схильний до окислення, ніж у стабілізованих синтетичних формах. Саме тому натуральна лавандова олія (в якій ліналулу може бути до 45%) може сильніше провокувати алергічні реакції, ніж контрольований синтетичний ліналул у формулі.Найголовніше про ефірні олії. Натуральна ефірна олія — це не одна молекула, а десятки, а то і сотні. Наприклад, та ж лавандова олія містить понад 100 ідентифікованих сполук, а якість і склад залежать від сорту, регіону, умов дистиляції та зберігання. До речі, це одна з причин, чому використання тинктур також не є безпечним. Я про це вже колись писала. Тинктура – це настоянка на спирті, але що саме там настоялось одним хімічним богам відомо - хіба що людина, що зробила тинктуру, працює в лабораторії, зробила аналіз конкретної партії та знає достеменно її хімічний склад. Якщо ви бачите, як парфумери роблять тинктури (троянди, грибів, кози?? я й про таке читала) та потім використовують в своїх парфумах – знайте, цим парфумерам начхати на безпеку своїх клієнтів. Єдине виключення, коли тинктура дійсно є нормальною практикою – це тинктура сірої амбри та тинктура ванілі.Все сказане, не означає, що натуральну сировину не можна використовувати або що синтетика краща за натуральне - це був би хибний висновок. Натуральна сировина дійсно часто звучить набагато красивіше, має десятки нюансів та відтінків на відміну від синтетики, просто синтетика є більш стабільною і має чистий та відомий склад. В цілому хороша палітра сучасного парфумера не можлива без компонентів як натурального, так і синтетичного походження. Повторюсь, алергію викликає сама молекула, а не походження цієї молекули. Якщо ви алергік – обов’язково читайте список інгредієнтів на упаковці аромату (насправді це список алергенів, окрім, звичайно, води, спирту та розчинників) або ж питайте повний список в парфумерів, в яких ви збираєтесь придбати парфуми. І додам, що автори, які пишуть такі маніпулятивні пости також мають мету, і ця мета не врятувати нас бідолашних, а, наприклад, набрати підписників, продати свої арома-олії, зібрати свою порцію хайпу тощо.

Новинку Creed Wild Vetiver вже досить давно привезла «Ароматека», але я ось тільки спробувала. Коли я питала про цей аромат в інстаграмі, думки розділилися. Комусь він дуже сподобався, хтось назвав його підступним. Я згодна з усіма думками.В Wild Vetiver мені дуже сподобався соковитий цитрусовий, дуже іскристий старт, серце із зеленою трояндою та кислуватою смородиною — на шкірі це розкрилось дуже гарно. І на цій стадії в аромат дуже легко закохатись. Але підступність аромату в його базі — піраміда не приховує, що в нотах є амбервуд. Саме по собі амбродерево не є чимось страшним, але проблема в тому, що в сучасній парфумерії ним зловживають і замість покласти 0.5% кладуть і 5%, і 10%, а деякі аромати мають і 20-25% амбродеревних компонентів в складі. Це робить аромати дуже стійкими, але може вбити красу композиції.Для когось амбродерево в значній кількості абсолютно ОК, а деяким чутливим носам з ним важко. В Wild Vetiver амбродерево відчутне, тому тут треба обов’язково пробувати аромат на шкірі і тестувати як вам — чи не заважає нічого? Старт та серце цього аромату вартує того, щоб з ним познайомитися, ну а далі вже як пощастить. P.S. Багато хто сказав, що не відчув в ароматі ветіверу — так, дійсно, тут замальовка ветіверу дуже легка, показаний тільки його цитрусовий бочок, ніякої копченості. І власне за цитрусами, трояндою та смородиною ветівер стає майже не помітний.