Вітаннячка. Я повернувся.Сьогодні хотів вам розповісти трошечки про комʼюніті.Як ви знаєте, я дуже люблю пиво. Тому здебільшого, коли я їду у відрядження, я запрошую людей зустрітися. Точково, через linked, або Luma... все як я вам і радив раніше. І от я почав звертати увагу, що кожного разу хоча б одна людина (наші випускники, викладачі, або просто люди, які знають щось про Продж) казала: А коли буде Продж у моєму місті? Давайте щось творити разом.Так і розпочалася історія Projector Community. Зараз наші чудові та дуже любимі амбасадори проводять оффлайн події в більше ніж 50 містах по всьому світу (особливо тішуся, що такий двіж несеться у Харкові, а скоро запустимо і Дніпро). Вайб кодинг клуби, лекцій та панельні дискусії, професійні нетворкінги у барах... все як ми любимо. Але події подіями. Але ж це все про людей. Як я вже писав, проводять ці події неймовірно класні амбасадори. Це активні люди, українці та українки, яких розкидало по світу. Від тих, хто починає свій шлях у побудові цифрових продуктів, до лідів команд у tier 1 компаніях. Завдяки комунікації з амбасадорами, я наче мандрую по світу, сидячі у себе в кріслі. Починається ранок з сінку з командою з міста, де всі вихідні валив лютий дощ. Всі такі втомлені, сумні. Але налаштовані на плідну працю. Після цього плигаю на дзвінок з потенційною амбасадоркою з Токіо. Конічіва, оце все... І я дізнаюся про життя у цьому місті від людини, яка там не народилася, але живе, працює, і має приблизно мій майндсет. В кінці домовляємося випити пива, бо в жовтні лечу туди. Потім дзвінок, де екран залитий сонцем узбережжя Іспанії. Усмішки, засмага... Потім Київ, радощі від нещодавно проведеної події, нових знайомств. І так десятки дзвінків, десятки усмішок, десятки різних історій. Люблю я це все...