Фантоми USAID Раз мова зайшла про USAID, то гріх не згадати кілька історій з життя їхніх “випускників”. Колишні кадри з USAID – це цілий окремий світ. Роки безтурботного життя: стабільно висока зарплата, нескінченні “стратегії”, які ніхто не читає, та “звітність”, яку ніхто не перевіряє. Робота мрії: головне вчасно підключитись до Zoom, кивнути головою і підмахнути папірець, який лежить на столі і набуває політичної ваги. Але все хороше має властивість закінчуватись. Коли цей десант “експертів широкого профілю” масово рушив у інші міжнародні організації, реальність виявилася трохи суворішою. Там раптом виявили, що за красивим CV має стояти хоч якась компетенція. Одна така «фахівчиня» примудрилася влаштуватися в поважну міжнародну організацію з гуманітарним профілем. І щиро шокувалася: виявляється, там не можна просто так “по настрою” заходити в офіс о 11-й. Є, страшно сказати, графік з 9:00 до 18:00! Коли від неї раптом зажадали дисципліни й звітів, коліжанка влаштувала скандал і сказала, що це не відповідає її умовам. Після цього контракт закінчився швидше, ніж випробувальний термін. Перші тривожні дзвіночки вже лунають, адже людей із колишньої “USAID-школи” звільняють десятками. Бо на ділі це “експерти”, які здатні тижнями писати план на одну сторінку. І то лише тоді, якщо знайдуть чужий шаблон. Іронія долі: ще вчора вони зверхньо дивилися на колег з інших проектів, а сьогодні самі стали “зайвими”. І шлях із високих кабінетів веде тепер не в “нову кар’єрну можливість”, а просто… на вулицю.