Сьогодні сумна річниця з дня загибелі Андрія Федоровича Сивака, який на другий день повномасштабної війни став на захист своєї Батьківщини і віддав за неї найдорожче — своє життя.Андрій Сивак народився 19 березня 1981 року в селі Білозерка, Запорізької області. У віці двох років разом із батьками переїхав до села Лукашівка, Черкаської області, де закінчив місцеву школу. Згодом у Монастирищенському професійно-технічному училищі здобув професії зварювальника і шофера.Після здобуття освіти Андрій проходив строкову службу, а після її завершення навчався у школі міліції та працював у патрульній службі в місті Києві. У 2014 році він став учасником АТО, захищаючи свою країну упродовж важких і запеклих півтора року.На другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Андрій був мобілізований до лав Збройних Сил України та до останнього подиху свого життя мужньо боровся з російськими окупантами на найгарячіших точках фронту.🕯Молодший сержант Андрій Сивак загинув 20 серпня 2024 року внаслідок мінометного та артилерійського обстрілів позицій підрозділу поблизу міста Вугледар Волноваського району Донецької області.За свою відвагу та хоробрість Герой був нагороджений численними відзнаками, серед яких: відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (2016), медалі Генерального штабу ЗСУ «Учасник АТО», «Грамота за старанність, бездоганне виконання військового обов’язку, тверду патріотичну позицію» командира військової частини А 0409 (2018), медаль «За хоробрість у бою» (2022) та нагрудний знак «Україна або смерть» (2024).ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМʼЯТЬ ГЕРОЮ УКРАЇНИ!🇺🇦