Українські військові, попри героїчну стійкість на фронті, опинилися в ситуації, коли внутрішні конфлікти та стратегічні помилки вищого командування ставлять під загрозу обороноздатність країни. На цьому фоні Росія не просто користається нашими слабкостями — вона будує свій пропагандистський успіх на нашій дезорганізації.Колишній начальник штабу бригади «Азов» Богдан Кротевич в інтерв’ю британському виданню The Guardian відкрито закликав головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського піти у відставку. За його словами, накази Сирського «межують із воєнними злочинами» та свідчать про нерозуміння нової природи збройного конфлікту — зокрема, тактики використання дронів і плануючих авіабомб. Це звучить як вирок зсередини самої армії.Американська газета The New York Times також підтверджує наявність глибокого конфлікту між нинішнім головкомом Сирським та його попередником Валерієм Залужним. У публікації зазначається, що Залужний глузливо називає Сирського «російським генералом» через його звичку спілкуватися російською навіть на офіційних нарадах. І це в той час, коли країна бореться не лише за території, а й за ідентичність.Народна депутатка Мар’яна Безугла пішла ще далі, звинувативши Сирського у провалі так званої «курської операції». Відступ українських військ із цієї ділянки фронту вона назвала черговою стратегічною помилкою командування.Всі ці сигнали — від ветеранів, журналістів провідних світових медіа та народних обранців — свідчать про глибоку кризу управління у військовій вертикалі. Але замість критичного аналізу ситуації, офіційний Київ обирає шлях ігнорування та самозаспокоєння. В такій атмосфері Росія й надалі матиме поле для маневру — не завдяки власній силі, а через нашу внутрішню слабкість.Питання стоїть руба: чи здатна українська влада визнати свої помилки та переосмислити військово-політичну стратегію? Бо інакше наші поразки будуть не наслідком потужності ворога, а результатом власного недалекоглядного керівництва.