Я знаю (з відгуків на гудрідз), що дуже багатьом не подобається Робін у цій частині, але — на мою думку — це тому, що ми звикли думати про неї краще. Особливо на фоні з Метью. На фоні з Метью вона свята, а от на фоні з Раяном не дуже))І, схоже, для багатьох це болісне відкриття. Не хочеться, щоб Робін так учиняла. Очікують, що вона зміниться, бо «настав час змінюватися», але що і дає така довга серія, так це показати, як люди реально НЕ змінюються швидко. Просто не кожна історія має розкіш у десятки тисяч сторінок, аби показати ці зміни реалістично.За спрощеною сюжетною формулою, коли у вас обмежений простір, треба показати невдачу персонажа, подальші спроби, частковий успіх і десь потім успіх.Тут же ми бачимо щось більш наближене до життя: люди весь час помиляються, а прогрес значно більше нагадує ламану лінію, з глибокими просіданнями вниз, а не постійним рухом угору. І я щиро вважаю, що її дії тут реально відображають її характер.Досвіду з чоловіками від одного факту розходження з Метью в неї ж не побільшало (дуже шкода 🥲), як не сталося переломного моменту із сімʼєю і тд. Вона досі багато терпить, придушує в собі і, як резонно зазначив Страйк, саме це грає на руку навіть Страйку. Робін більше відкрилася і реалізувалася з професійного боку, але у стосунках з людьми там все так само сумно, як буває у Страйка.Хто читав, го спойлерні обговорення в коментарях?)) Які у вас враження були? Бо тут огого про що є поговорити 🥵