Source
in book we trust | Зібрала добірку книжок з неперевершеним фіналомОдразу скажу, що не маю...
1 700 Views/Reach
2024-09-13 19:19
Message №3869
Зібрала добірку книжок з неперевершеним фіналом
Одразу скажу, що не маю на увазі ті фінали, де шок, вау, що, ого. Як, наприклад, в «Сім смертей Евелін Гардкасл». Ні. Там (у більшості) цілком логічні, послідовні, причинно-наслідкові, якщо можна так сказати, фінали. Але дуже вражаючі, зворушливі, вічні. «Чотири вершники Апокаліпсиса», Вісенте Бласко Ібаньєс Я чітко уявляла і досі памʼятаю цю картину, яка змальована автором на останніх сторінках. Це тригерна книжка, вона про війну. Радше це сімейна сага і до вершників Апокаліпсиса має дуже мало стосунку, хай ця назва вас не спантеличує. «Свічки догоріли», Шандор Мораї Генерал в літах отримує листа. Відтепер його маєток готується до прийому гостя, з яким господар не бачився дуже багато років, проте весь цей час чекав. Бо тільки цей «гість» знає відповіді на запитання, що цілісіньке життя не дають Генералові спокою. В якийсь момент ти вже сама як той Генерал — чекаєш відповідей. «Довіра», Ернан ДіасПоки цього роману не буде в кожній хаті, я, як бачите, не вспокоюсь. Читаєш-читаєш, не розумієш, а потім як розумієш. А потім ще ходиш думаєш. Тут не тільки кінець цікавий, а вся книга. «Прощавайте, Ґабо і Мерседес», Родріґо Ґарсія Цеспогади про останні дні життя одного з найвизначніших письменників XX століття, лавреата Нобелівської премії Ґабріеля Ґарсія Маркеса. Розказує його син. Про те, як проходили похорони, як родина пережила цей день і загалом смерть глави сімейства.«Нікелеві хлопці», Колсон ВайтхедТут все ж, мабуть, кінець непередбачуваний, хоча може хтось і одразу зрозуміє що до чого. Я не змогла. Вкотре ловлю себе на думці, що тут геть немає веселих книжок, проте вони всі життєствердні. Але сміятись, звісно, не будете. Що з цього читали? Що сподобалось? Чи згодні, що ці тексти мають «хороші» фінали?in book we trust
Одразу скажу, що не маю на увазі ті фінали, де шок, вау, що, ого. Як, наприклад, в «Сім смертей Евелін Гардкасл». Ні. Там (у більшості) цілком логічні, послідовні, причинно-наслідкові, якщо можна так сказати, фінали. Але дуже вражаючі, зворушливі, вічні. «Чотири вершники Апокаліпсиса», Вісенте Бласко Ібаньєс Я чітко уявляла і досі памʼятаю цю картину, яка змальована автором на останніх сторінках. Це тригерна книжка, вона про війну. Радше це сімейна сага і до вершників Апокаліпсиса має дуже мало стосунку, хай ця назва вас не спантеличує. «Свічки догоріли», Шандор Мораї Генерал в літах отримує листа. Відтепер його маєток готується до прийому гостя, з яким господар не бачився дуже багато років, проте весь цей час чекав. Бо тільки цей «гість» знає відповіді на запитання, що цілісіньке життя не дають Генералові спокою. В якийсь момент ти вже сама як той Генерал — чекаєш відповідей. «Довіра», Ернан ДіасПоки цього роману не буде в кожній хаті, я, як бачите, не вспокоюсь. Читаєш-читаєш, не розумієш, а потім як розумієш. А потім ще ходиш думаєш. Тут не тільки кінець цікавий, а вся книга. «Прощавайте, Ґабо і Мерседес», Родріґо Ґарсія Цеспогади про останні дні життя одного з найвизначніших письменників XX століття, лавреата Нобелівської премії Ґабріеля Ґарсія Маркеса. Розказує його син. Про те, як проходили похорони, як родина пережила цей день і загалом смерть глави сімейства.«Нікелеві хлопці», Колсон ВайтхедТут все ж, мабуть, кінець непередбачуваний, хоча може хтось і одразу зрозуміє що до чого. Я не змогла. Вкотре ловлю себе на думці, що тут геть немає веселих книжок, проте вони всі життєствердні. Але сміятись, звісно, не будете. Що з цього читали? Що сподобалось? Чи згодні, що ці тексти мають «хороші» фінали?in book we trust