«Отже, що відбувається, коли ми перестаємо читати книги? Демократія хитається, лібералізм відступає, дурість розквітає — і, можливо, ми станемо менш… крутими. Постграмотна епоха буде надзвичайно нудною».
Це підсумок статті, яку написав головний редактор Esquire Майкл Себастіан. Прочитати весь текст можна тут. Він пише, що ми входимо в постграмотну епоху, а також розповідає про втрату навички читати книжки та про те, як виглядає світ, де читання більше не є звичкою. Ось як влучно та життєво починається стаття: «Було близько п’ятої ранку, і я не спав у готелі в Римі. Джетлаґ — без сумніву. Я схопив телефон, відповів на кілька повідомлень, а потім відкрив Instagram і скролив його наступну годину. Уся ця маячня мене загіпнотизувала. Після відео, де якийсь чувак снідає вчорашньою піцою Domino’s і апельсиновою газованкою, а на обід робить собі сендвіч із сиром і картопляними чіпсами, я раптом прийшов до тями. Що я взагалі роблю?! Я міг би спробувати поспати або піти в спортзал у готелі. Поруч був мій ноутбук зі списком робочих справ. Чорт забирай, прямо за вікном було Вічне місто! І ще гірше — книга, яку я читав, лежала поряд. У будь-яку мить я міг відкласти телефон, взяти книжку й зануритися в матеріал, значно змістовніший за відео про чиюсь жалюгідну дієту. Але замість цього я гортав стрічку. Ми всі відкладали книжку заради того, щоб загубитися в телефоні. Це схоже на те, як нишком об’їдатися цукерками з дитячого Гелловіну. Є кілька миттєвих секунд задоволення, а потім відчуваєш легку нудоту — і в голові, і в тілі. І ще почуваєшся тупішим. Ласкаво просимо в життя Постграмотної епохи».
Ось ще кілька ключових думок тексту: ◽️

Ми живемо в парадоксі: грамотність — на історичному максимумі, але книжки читають усе менше.◽️

Ми не перестали споживати текст — ми замінили його фрагментами: стрічки, дописи, короткі відоси, подкасти.◽️

Знання знову стає усним, емоційним і поверхневим, а не глибоким і послідовним.◽️

Себастіян нагадує ідею Гакслі: майбутнє небезпечне не тим, що книги заборонять, а тим, що їх просто ніхто не захоче читати, бо відволікання завжди під рукою.◽️

Читання не варто продавати як «корисне для суспільства». Це не обовʼязок і не мораль — це особисте задоволення, інколи навіть порок. Коли книжки вважали небезпечними — їх читали. Коли їх зробили «правильними» — їх перестали відкривати.◽️

Наслідки — не лише культурні: спрощення мислення, емоційний шум, політична примітивізація. І, можливо, найсумніше — ми стаємо менш цікавими самі собі. І, наостанок, ще одна цитата автора: «З огляду на це, мабуть, мені не варто надто картати себе за той ранок у Римі. Найменш небезпечний прояв постграмотної епохи — це марнування часу в Instagram. Найгірший — те, що наймогутнішу країну світу очолює зграя егоїстичних, антидемократичних ідіотів». in book we trust