Channel in book we trust - @inbookwetrust - №6098
Що ви знаєте про Домініканську Республіку й як часто думаєте про неї? Мабуть, не дуже часто, але це варто виправити. Чому? Бо Маріо Варгас Льйоса написав неперевершений роман «Свято Цапа», який українською вийшов у «Фабули». Це історія про домініканського диктатора Рафаеля Трухільйо, який керував країною з 1930 по 1961 рік. Льойса розповідає цю історію з трьох точок зору: 1. Уранії Кабраль, яка у 1990-х роках вже дорослою повертається до Домініканської Республіки. Вона донька сенатора, який працював 30 років на режим Трухільйо. В 1961 році Уранія покинула рідну країну (їй було лише 14) і це вперше за цей час повертається, щоб поговорити зі своїм старим і хворим батьком. І під час цих розмов рефлексує про своє минуле та диктаторський режим. 2. Самого Рафаеля Трухільйо: як проходить його останній день життя, що він робить, думає та з ким зустрічається. Тут теж згадуються події минулого, де можна побачити, що робив Трухільйо, що він про це думав і як поводився зі своїми людьми. 3. Вбивць диктатора: вони сидять у засідці й кожен з них згадує, чому вирішив долучитися до цієї справи й вбити Трухільйо. Тут теж показано багато злочинів режиму, хоч майже всі зі змовників на нього колись працювали, але вже не могли так жити далі. Маріо Варгас Льйоса використовує справжні історичні факти й переплітає їх з власними вигадками, бо це зрештою не документалка, а художній текст. І робить це майстерно (сторітелінг автора просто блискучий), бо вигадані події чи персонажі допомагають скласти хорошу історію, а реальні факти показують наскільки жахливою є диктатура. І ось саме ці жахи розкриваються максимально ближче до кінця книжки. Тому, якщо вам потрібні дисклеймери про жорстокість, майте це на увазі. Бо там буде дуже жорстоко. Деякі епізоди описані настільки яскраво, що стає фізично погано. Але це історія про диктаторський режим і його наслідки на життя людей. І я певен, що інакше показати це неможливо. Бо через деякі слова персонажів та історичні факти (типу збільшення економічних проблем чи зростання безробіття в період після Трухільйо) може скластитися враження, що не все так і погано було під час правління диктатора. Але ні: диктатура та авторитарний режим — це завжди зло. І Маріо Варгас показує це протягом всіє книги, а завершення роману просто ставить тут величезний знак оклику й прямо кричить про те, що таке диктаторський режим і чому він знищує всіх: навіть через 30 років люди не можуть спокійно жити далі. «Трухільйо був убитий багато років тому, але він все ще був головною темою розмов серед домініканців усіх соціальних класів. Він все ще маячив над країною; іноді вони все ще говорили про Трухільйо зі страхом. Я думаю, що диктатура Трухільйо, ймовірно, була символічним вираженням політичного феномену, який майже вся Латинська Америка пережила у ХХ столітті. Трухільйо мав усі риси диктатора», — розповідав Льйоса в одному зі своїх інтерв’ю. І він показав багато з цих рис: обмеження свободи, жорстокість, вбивства, катування, політичну корупцію, мачизм. Прочитайте цю книжку. Вона дуже важлива й при цьому класно написана. Замовити її можна ось тут. Тим паче, вона зараз продається зі знижкою. in book we trust
1520
25-11-25 12:24