📚 1/2 “Гнів і світанок”, дилогія «Гнів і світанок»👤 Рене Ахдіє📖 східне роментезі, ретелінг🌅

Мої враження 🏹

Я чомусь думала, що ця книга буде не роментезі, а складним політичним романом. Натомість виявилось, що це роментезі, ще й дуже сиро написане. Тут замало описів і роздумів героїв. Так, я розумію, що це перша книга авторки, але скажу чесно — я мучилась, читаючи цю історію. Я не відчувала героїв, не співпереживала їм, не відчула хімії. Подекуди навіть не розуміла, як вони виглядають і скільки їм років — особливо це стосується головного героя. Мене дуже вибісило, що героїня мала чітку мету — помсту, але забула про неї буквально вмить і раптово почала симпатизувати своєму ворогу. І це при тому, що між ними майже не було діалогів: вона фактично нічого про нього не знала, а вже «поплила». І це я ще мовчу про те, що в неї взагалі-то є інше кохання. Другорядні герої були потенційно цікаві, але, на жаль, так і залишилися пласкими й картонними, як і головні. Єдиним по-справжньому емоційним моментом стали листи Халіда — лише через них я підвищила оцінку до 3. Хоч зараз я ловлю себе на думці, що задум у книги непоганий і мені навіть цікаво, чим усе це завершилось, повертатися до такого слабкого тексту я вже не готова.⭐️ 3/5⌨️ РМ🌟 ❔

Читали цю книгу? Плануєте читати цю дилогію?