Наші воїни віддали життя за цілком конкретну Україну. Незалежну. Вільну. Де люди самі визначають своє завтра. За Київ, Харків, Маріуполь, Херсон, за кожне місто і село. За рідний дім. За право бути українцями на своїй землі.Тому шана до їхнього подвигу — це погляд не лише в минуле. Це передусім про те, що ми зобов'язані робити далі.Про розбудову держави вже сьогодні. Про підтримку родин полеглих. Про гідне повернення військових до мирного повсякдення. Про виховання нового покоління з міцним усвідомленням ціни свободи.Збереження імен героїв у назвах харківських вулиць — наш беззаперечний обов'язок. Проте справжня відповідальність доводиться практичними кроками. Це постійна допомога сім’ям. Це сучасна реабілітація ветеранів та абсолютна безбар’єрність для поранених бійців.У такій щоденній роботі не буває моменту, коли можна сказати: усе завершено, ми зробили достатньо. Нам завжди буде що вдосконалювати, чого вчитися і до чого рости як спільноті.Адже справжнім мірилом нашої вдячності стане країна, яку ми збудуємо після війни.Ми маємо створити державу, гідну кожного її захисника. І Харків, вартий усіх, хто його відстояв.Світла пам’ять полеглим захисникам і захисницям України!