У травні маємо ще 208 пошкоджених будинків. А сукупна кількість пошкоджених ворогом житлових обʼєктів вже наближається до 10 тисяч. Саме через такі масштаби руйнувань у Харкова сьогодні два ключові завдання: рятувати те, що ворог намагається знищити просто зараз, і водночас проєктувати місто, в яке люди захочуть повернутися.Обидва завдання надскладні. Обидва доводиться вирішувати під постійним російським терором. Але ми це робимо.Минулого місяця наші комунальні служби закрили понад 1,5 тис. вікон та відремонтували 50 дахів. Усе для того, щоб люди могли залишатися вдома, а дощі та негода не погіршили стан будівель та квартир після вибухів. Це дає змогу зберегти хоча б те, що вціліло.Загалом же під час війни ми вже відновили третину житла з різним ступенем руйнацій. Проте масштаби російського терору настільки великі, що жоден міський бюджет самостійно таке відновлення не потягне. І навіть підтримка держави ситуацію хоч і покращить, але не закриє всі потреби повністю. Адже, крім Харкова, в Україні залишається ще чимало розбитих прифронтових громад, які теж критично потребують ресурсів.До речі, брак внутрішніх коштів - це і є та головна причина, чому я погоджуюся на міжнародні відрядження. Нам необхідно напряму говорити з партнерами, банками та інвесторами, щоб залучати конкретні гроші під конкретні проєкти відбудови. Кілька тижнів тому в Баку ми домовлялися саме про це.