Олланд хоче повернутися в Єлисейський палац. Розбрат серед соціалістів може дати йому неочікуваний шанс. Головне з публікації Politico:71-річний соціаліст, якого критики прозвали "Фламбі" на честь заварного десерту, хоче знов увійти до Єлисейського палацу президентом. Олланд повернувся в активну політику у 2024 році, здобувши місце в парламенті, а в останні тижні досить прозоро натякав, що готується знову балотуватися на президентських виборах наступного року. За даними більшості опитувань, ультраправе "Національне об’єднання" має непогані шанси на перемогу. Йому доведеться видертися дуже високо. Два опитування перевіряли можливість його повернення у 2027 році – і в обох колишній президент отримував менше ніж 10% голосів, що значно нижче за показники нинішніх фаворитів. Втім, в Олланда все ж є вузька стежина: стати королем на згарищі того, що залишилося від його Соціалістичної партії. Соціалістів настільки роздирають внутрішні чвари, що вони не можуть домовитися ані про кандидата, якого варто висунути, ані про процедуру його обрання. Олланд сподівається, що за умов розколу серед соціалістів і вже переповненого поля кандидатів з усього політичного спектра він видаватиметься поміркованим виборцям найрозсудливішим варіантом. "Якщо правий табір буде розколотий, для соціал-демократичного кандидата відкриється шанс пройти до другого туру", – вважає Андре Валліні, колишній державний секретар за часів Олланда. "Я вважаю, що він – найкращий кандидат", – додав Валліні, посилаючись на досвід Олланда в подоланні криз, зокрема хвилі терористичних атак, яка накрила Францію 2015 року, та у спілкуванні з главами держав, серед яких – путін. Втім, Валліні, схоже, опинився в меншості. Кандидатура Олланда не викликає особливого захвату серед соціалістів. "Я не вірю в повернення Олланда. Повернення – справа складна. Та й ностальгії за ним не так уже й багато", – заявив один із впливових діячів партії. Результат соціалістів на минулих президентських виборах – коли колишня мерка Парижа Анн Ідальго набрала менш ніж 2% голосів, виявився настільки слабким, що змусив партію приєднатися до широкої лівої коаліції з радикальнішими силами. Партія досі розколота щодо того, якою мірою їй варто співпрацювати з іншими лівими силами. Нинішній лідер соціалістів Олів’є Фор хоче, щоб партія взяла участь у відкритих праймеріз, аби уникнути розпорошення голосів і збільшити шанси лівих вийти до другого туру – найімовірніше, проти Жордана Барделли або Марін Ле Пен від "Національного об’єднання". Цій пропозиції протистоять значні фракції партії, серед них і Олланд, які наполягають, що соціалісти мусять висунути власного лідера. Натомість частина членів партії закликала соціалістів підтримати лівоцентристського депутата Європарламенту Рафаеля Глюксмана, який формально не є членом партії, але очолював її список на двох останніх європейських виборах і нині є найсильнішим лівоцентристським кандидатом у рейтингах. Проте нове покоління соціалістів прагне посунути партію далі вліво. Минулого місяця партія представила свій "проєкт для XXI століття" – документ, у якому викладено оновлену ідеологічну стратегію соціалістів. У ньому йдеться про "радикальну податкову політику в ім’я справедливості", зниження мінімального пенсійного віку та підвищення мінімальної заробітної плати. Олланд не погоджується. Колишній президент, який досі гордо називає себе соціал-демократом, відмежувався від партійної лінії щодо зниження пенсійного віку та наголосив на потребі вийти за рамки того, що він назвав "простими рішеннями". Вирішальним для кандидатури Олланда може стати момент напередодні президентських виборів, які мають відбутися у квітні 2027 року. Якщо сильна лівоцентристська кандидатура так і не з’явиться, то непопулярна, проте впізнавана й досвідчена постать може виявитися найсильнішою картою в слабкій колоді.