"Пісня вічних дощів" Е. Дж. МелловТрилогія: "Мусаї"Видавництво: 🌟Я спочатку сумнівалась чи треба мені ця книга, бо анотація мене не те щоб зацікавила. І таки досі вважаю, що вона не передає атмосфери книги!Але історія зачіпає з перших сторінок 🤌🏻 читається легко й не відпускає до останнього. Обожнюю, коли героїня не чекає, що її врятує прекрасний принц) Вона обирає холодну та тверезу голову, коли треба виконувати свою місію, а не йде за емоціями та почуттями. Ларкира самостійно приймає рішення й бере на себе відповідальність. Майстерно змінює свої маски, маніпулюючи людьми. Зараз вона кокетлива принцеса і зваблива леді, а через декілька хвилин вже професійна шпигунка, злодійка чи вбивця. Авторка побудувала унікальний світ, включно з особливою флорою, фауною, а також магічними предметами та порталами. Я пірнула в історію з головою і читала на одному диханні) 🪶Похмура атмосфера у світі, де йдуть вічні дощі. 🪶Героїня, яка своїм голосом може знищити всіх навколо, але приховує свій дар. 🪶Ненав'язлива любовна лінія. Ідеально підходить для атмосферних вечірніх читань❤️‍🔥 Особливо в період осінніх дощів 😏Оцінка: 9,5/10Пів балу забрала просто через те, що особисто мені не вистачило якоїсь іскри та вогнику в кінці. Але це ще не фінал... попереду ще дві книги про інших сестер 🤭