«Місто в колодязі», Льов Ян.Чесно — звернув увагу на обкладинку. Ну і захотілось якоїсь фантастики. Китайських фантастів я зазвичай уникаю, бо дуже часто там десь між рядків вилізає пропаганда. Тут, на щастя, цього майже не було.Але радити книжку все одно не можу.Що тут хороше — сама ідея. Фабула. Світ. Видно, що автор реально провів титанічну роботу, продумуючи правила цього всесвіту. Іноді це навіть вражало. Деякі концепції і сюжетні рішення справді цікаві.І… напевно все.Бо решта мені не зайшла.Динаміка дуже дивна — ніби події рвані, але водночас все страшенно повільне. І головна проблема — автор постійно все пояснює. От буквально все. Якщо з фізикою світу це ще ок, бо там справді складні штуки, то в усьому іншому це починає дратувати. Відчуття, ніби тобі не довіряють як читачу.Персонажі дуже пласкі. Причому всі. І головні, і другорядні. Світ ніби великий, але атмосфери нема. Люди реагують на події як NPC у дешевій грі. Найкращий приклад — сцена після битви, де навколо трупи, хаос, поранені, а герой раптом починає довгу лекцію про квантовий перенос інформації. І всі уважно слухають. Напевно навіть ті, хто стікає кров’ю. Велика кількість роялів в кущах, і купа речей які просто принали герою в руки, а він такий: «о так це все пояснює і оце «це ж очевидно», коли там нічого очевидного нема, теж страшенно дратувало.Місцями книжка нагадувала «Згадати все», потім раптом мангу про обраного героя, потім трохи «Матрицю», потім «Казино Рояль», а в фіналі все скотилось у лекцію з квантової механіки.І от тут головна проблема. Є наукова фантастика, де складні ідеї працюють на сюжет і персонажів. А тут в якийсь момент здалось, що автору стали цікавіші власні концепції, ніж сама історія.Якби це не була аудіокнижка — я б, мабуть, кинув. До речі, на Абук дуже хороша озвучка. Вона реально витягувала.В підсумку скажу так. Не можу назвати це поганою книжкою. Там видно масштаб роботи і амбіцію автора. Але це просто дуже не моє, хотілося сюжету, а не розтягнуті лекції, при чому часто які тільки руйнували динаміку, а не давали пояснення. 5 із 10. І то — за ідеї, і старання🙃