Ну що ж. Фінальний звіт року — нонфікшн.Або, якщо по нашому🤓— не художня література.Саме тут у мене виявилась найбільша кількість прочитаного і водночас — найбільша різноманітність жанрів: історія, політика, стратегія, пам’ять, свобода, лідерство. Тому я свідомо обрав лише ті книжки, які, на мою думку, вам точно варто читати.1. Девід Маккін — «І сталась тьма. Рузвельт, Гітлер і західна дипломатія напередодні війни»Дуже сильний історичний нонфікшн, поданий з призми американської дипломатії. Саме ця зміна ракурсу дала мені багато відповідей — чому все сталося саме так, а не інакше. Особливо цінні особисті враження дипломатів, які були безпосередніми учасниками подій. Чому Америка не прийняла євреїв, і чи дійсно Кеннеді старший був фашист, і багато іншого. 2. Тімоті Снайдер — «Про свободу»Парадоксально, але після прочитання книжка здалась мені посередньою — через надмір емоцій у другій половині.Та з часом емоції розчинились, а факти й розуміння лишилися. І ретроспективно можу сказати чітко: це дуже сильна книжка, яка точно варта прочитання.3. Ольга Карі — «Твоє, моє, нічіє та інше»Не ідеальна з точки зору академічності — і вона на це не претендує.Але як інструмент вбивати в собі совок працює прекрасно. Дуже добре показує, скільки радянських залишків у нас досі живе — в абсолютно неочікуваних місцях. Від мовних зворотів до морозива «Пломбір».4. Майкл Воткінс — «6 навичок стратегічного мислення»Найкраща бізнес-книжка року для мене. Автор об’єднує купу теорій та інструментів у справді робочу матрицю. Написано цікаво, концентровано і без води. Дуже прикладна річ.5. Блейн Гарден — «Втеча з табору 14»Історія північнокорейця, який виріс у концтаборі й зумів утекти.Неймовірно сильно показує, як середовище формує особистість, і що свобода — це не абстрактне слово, а дуже конкретний досвід.6. Радомир Мокрик — «Бунт проти імперії. Українські шістдесятники»Один із найкращих історичних українських нонфікшнів, які я читав. Через конкретних людей автор показує зріз життя імперії, і навіть головніше — як зʼявились люди, які змогли кинути імперії виклик. Читабельно, змістовно, з дуже чіткими висновками.7. Джим Меттіс — «Позивний “Хаос”»Дуже неідеальна книжка як мемуари.Натомість — чудовий підручник із прикладного лідерства, досить слабкий і суб’єктивний погляд на міжнародну політику, але водночас сильний показник ролі лідера в русі історії. Напевно, найконтроверсійніша книжка списку — і при цьому та, з якої я реально багато взяв.Якщо читали щось із цього — цікаво почути ваші враження.Або щось інше, не художнє, діліться в коментарях