🪽Патронатна служба «Госпітальєрів» — це турбота про добровольців, які мають проблеми зі здоров’ям чи отримали поранення.Турбота про родини, які втратили рідних. Піклування про тих, хто чекає близьких із полону. Це побутова, медична, психологічна підтримка.Це десятки дій протягом одного дня, які можуть здаватися простими, але потребують часу й витрат. Наприклад, привезти генератор для родини побратима, який загинув. Знайти, де його придбати. Знайти кошти. Замовити, забрати, завантажити в бус. Відвезти за пів сотні кілометрів, відвантажити, запустити. Навчити родину користуватися цим генератором: куди лити мастило, куди бензин.💬«Хтось скаже “Та що там та патронатка?” Але це треба прожити. Кожного довбаного разу. Знову і знову. І залишитися тим, на кого в такої родини — остання надія. Людиною» — говорить побратим Птах. Про кожного госпітальєра й родини госпітальєрів і бійців УДА піклується наша патронатна служба. Підтримайте її донатом на щоденну роботу.Реквізити для підтримки:Банка: https://send.monobank.ua/jar/7WK98RmX3tМоноБанк: 4441 1110 7306 2147ПриватБанк: 4731 2196 0050 4058
{українською нижче}A vehicle breakdown during the evacuation of a wounded person means the following:— no one arrived in time, and the wounded person lost precious minutes and a real chance to survive,— the crew was forced to stop in a high-risk area under potential shelling,— the crew had to stop in an open field in freezing temperatures with limited fuel just to keep themselves and the wounded person warm,— the vehicle didn’t make it to the hospital in time for the wounded person to receive comprehensive medical care and reduce the long-term consequences of the injury.In winter, even the smallest vehicle malfunction can cost a life.We are grateful to the organization US Ukrainian Activists and Nadiya Shaporynska for understanding this reality and for their substantial donation to our winter fundraiser. With the received $46,500 we repaired 11 CASEVAC and MEDEVAC vehicles.They are already back in service and operating on the front line.-Поламка автівки під час евакуації пораненого означає наступне:— за пораненим не приїхали вчасно, й він втратив дорогоцінні хвилини й шанс на порятунок життя,— екіпаж зупинився у небезпечній зоні з високим ризиком обстрілу,— екіпаж зупинився серед поля в мороз з обмеженим обсягом пального, щоб обігріти себе й пораненого,— автівка не встигла доїхати до лікарні, щоб пораненому надали вже комплексну лікарську допомогу й зменшили негативні наслідки від поранення.Взимку навіть найменша несправність машин коштує життя. Дякуємо організації US Ukrainian Activists за розуміння цього і суттєвий донат на наш зимовий збір. За отримані $46,500 тисяч ми полагодили 11 кейс- і медеваків.Вони вже в строю і працюють на фронті.
⚡️Ювілейний 15-й WORK UA КИЇВСЬКИЙ ПІВМАРАФОН НЕЗЛАМНОСТІ 2026 від Run Ukraine четвертий рік поспіль збиратиме на потреби парамедиків.50% від прибутку із забігу ми передамо на потреби Добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри”, що бере участь в російсько-українській війні з 2014 року. Лише за 2025 рік парамедики з “Госпітальєрів” надали допомогу та евакуювали майже 13 тисяч людей. Тож наша з вами підтримка для підрозділу є вкрай важливою!Учасники київського півмарафону вже четвертий рік збирають на допомогу Сил оборони України. Так, минулого року на півмарафоні було акумульовано 1 347 000 гривень на закупівлю медичної техніки для батальйону УДА “Госпітальєри”.👉15-й Work.ua Київський півмарафон Незламності 2026 відбудеться 4-5 квітня на території Експоцентру “ВДНГ”.Захід проходитиме у двох форматах: офлайн та онлайн. Офлайн-учасники зможуть подолати на вибір дистанції 21 км, 10 км, 5 км чи 1,6 км. Долучитись до забігу в онлайн форматі можна буде у будь-якому місті України чи світу.Реєструйся за посиланням https://kyivhalfmarathon.org/ та давай #бігтиразом у 2026 році!
Коли Владислав Гераскевич виходив на Олімпійські змагання зі «шоломом памʼяті», він зробив просту й водночас потужну річ - виніс імена полеглих героїв на світову арену. Це було нагадуванням усьому світові. Демонстрацією справжньої ціни боротьби за незалежність.Інформаційний резонанс, що виник після рішення МОК, та хвиля підтримки на адресу Владислава вкотре показали справжню реакцію людей по всьому світу. Памʼять не можна заборонити. Її не можна знецінити чи приховати. Вона живе там, де є гідність.Це і є адвокація. Коли особиста позиція стає суспільним голосом. Коли спорт, культура чи мистецтво перетворюються на інструмент висвітлення правди. Коли памʼять перестає бути приватною й стає елементом збереження та вшанування. Бо памʼять - це не жест.Це свідома позиція.І поки ми вшановуємо тих, хто віддав життя за Україну, - вони залишаються частиною нашої спільної історії, нашої сили та нашої відповідальності. І в цьому немає порушення жодних правил.Вдячні за цей матеріал — https://www.repower.ngo/aboutRepower — єдиний проєкт в Україні, що фокусується виключно на психологічному відновленні діючих військових медиків.
«Ми платимо за свободу дуже велику ціну — часом, який могли б провести разом з коханою людиною. Стосунки проходять і через важкі поранення, коли треба вчитися приймати зміни в коханій людині, підтримувати її та заново вибудовувати спільний світ. Це вимагає величезної сили. Хтось роками чекає кохану людину з полону, а єдиною опорою залишається тільки безкінечна віра. У часи великої війни кожна історія кохання зазнає випробування. Але скільки ж нових сімей зʼявилося теж! Скільки чудових людей стежки війни звели і обʼєднали! День закоханих є лише черговим приводом побути в атмосфері святкового настрою, бо всі ми спраглі до любові. Зрештою, ми все робимо заради любові.Я командирка батальйону, в якому є сотні хлопців і дівчат, які ще не побудували сімʼю, не народили дітей. І сотні чоловіків та жінок, які мають сімʼю. І це таке щастя, що багато з них створили пару, познайомившись в «Госпітальєрах»! Після 2014 року в добровольців батальйону народилося 110 дітей! А усього на Свято Миколая я розіслала 202 подарунків дітям! Воюємо, закохуємося, народжуємо, ростимо дітей і воюємо далі за їхнє майбутнє! Якщо ви кохаєте, зробіть сьогодні спільний донат.Цей ваш жест буде проявом любові тим, хто зараз рятує поранених або евакуює людей під обстрілами. Кожна госпітальєрка завдяки надійному спорядженню отримує шанс на ще одне побачення, на тихий вечір із близькою людиною та плани після ротації.Навіть якщо ви ще чекаєте на свою людину, нехай ваша підтримка стане маніфестом віри в майбутнє. Кожен захищений надійним спорядженням госпітальєр матиме змогу після ротації одягнутися в цивільний одяг і піти на побачення зі своєю коханою. Сьогодні варто наповнити слова про почуття конкретним змістом, адже в країні, що воює, любов — це насамперед відповідальність і здатність берегти життя тих, хто поруч. Тих, кого ми любимо.Я усім серцем люблю своїх «госпітальєрів», тому прошу вас, задонадьте нам сьогодні свою «валентинку» на збір для закупівлі якісної амуніції. Це подарує нам радісний настрій на весь день — як колись у школі, пам’ятаєте?❤️Бажаю усім вам щирої, непідробної любові! Кохайте і будьте коханими», — комбат Госпітальєрів Яна Зінкевич💊https://send.monobank.ua/jar/5nrgETrfS6
❗️Лишилось 3 дні і 3100 необхідних підписів❗️Австрійка долучилася до Добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» 6 травня 2022 року. З 2020 року вона жила в Австрії, працювала разом із чоловіком у клініці, подорожувала й вела насичене життя.Втім, після лютого 2022 року вона не змогла залишитися осторонь. Спочатку Наталія Фраушер волонтерила: надсилала медичні препарати й техніку в Україну, допомагала біженцям, вивозила тварин, займалася дітьми з українських дитячих будинків у Тіролі. Якщо вантаж не потрапляв на місце призначення, Наталія не боялася відвезти його самостійно в Україну.Зрештою вона вирішила, що волонтерської роботи замало й долучилася до батальйону «Госпітальєри», з яким познайомилася ще 2017 року під час своїх поїздок на Донеччину.«Чергова історія вибору та втечі. Вибору між батьками та дітьми. Історія чиєїсь загибелі. І вию, вию. Якщо я забуду тебе, війна в Україні, нехай відсохне правиця моя. Хай прилипне язик мій до піднебіння мого, якщо я не пам'ятатиму тебе», — писала Наталія 15 березня 2022 року.У складі екіпажу евакуаційного реанібусу «Кракен» Наталія вивезла понад 250 поранених військовослужбовців з донецького напрямку бойових дій (Дружківка, Бахмут, Добропілля). Її професіоналізм, рішучість і глибока емпатія зробили її надзвичайно цінною частиною добровольчого руху.Сьогодні ми просимо підписати петицію про присвоєння Наталії звання Героя України (посмертно).https://petition.president.gov.ua/petition/254652
💊Комбат Госпітальєрів — Яна Зінкевич16 січня ми вшановуємо захисників Донецького аеропорту. Воїнів, які довели, що навіть у найважчих умовах людина здатна залишатися сильною, гідною та вірною своїй країні.Саме цього дня 11 років тому сталася одна з найтрагічніших подій оборони — російські бойовики підірвали перекриття нового терміналу аеропорту. Багато наших військових загинуло під завалами, а утримувати позиції стало неможливо. Утім всі, хто був в ДАПі, здійснили немислимий подвиг і стали легендою цієї війни. У 2014 році мені було 18.Я була єдиною дівчиною в нашій групі, яка приїхала в зону тодішньої АТО з Рівного. Спершу прийшла на фронт як боєць, проте перші ж зіткнення, зокрема біля Карлівки, висвітлили критичну проблему: медичної системи на передовій фактично не існувало.Я на той час мала лише базову підготовку, бо хотіла вступати до медичного вишу. Але десь знайшла сміливість створити невеликий евакуаційний підрозділ, який буде вивозити поранених без очікування наказів. Ми вивозили поранених під обстрілами, іноді — буквально з-під завалів. У Карлівці працювали під наглядом снайперів, у Пісках їхали через міст, який прострілювали. Узимку машини злітали в кювети, часто доводилося повзти до поранених. До періоду боїв за Донецький аеропорт підрозділ зріс до близько тридцяти-сорока людей. Коли у листопаді 2014 року підрозділи «Правого сектору» залишили безпосередньо територію терміналів, робота на напрямку не припинилася. Бійці «ПС» утримували ключові позиції в Пісках та поблизу злітної смуги, коригували вогонь і тримали оборону підступів.Сам аеропорт став одним із найважчих етапів війни. Руїни терміналів, холод, постійні обстріли, нестача води, їжі та сну. Люди трималися завдяки характеру й відповідальності одне за одного.16 січня 2015 року після масованих штурмів та підриву перекриттів нового терміналу аеропорт перестав існувати як фортифікація. Багато захисників назавжди залишилися під завалами, інші потрапили в полон або отримали важкі поранення.Це день і скорботи, і великої гордості за чин оборонців, яких ворог сам назвав «Кіборгами», не вірячи, що прості люди здатні на таку витривалість.Сьогодні ми згадуємо кожного, хто не повернувся з того пекла, і кожного, хто вижив, щоб продовжувати боротьбу. Бетон не витримав — люди встояли. Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні — з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. У нелюдських умовах українські воїни стримували атаки ворога, попри постійні обстріли, руйнування та великі втрати. Саме ця людська стійкість є тим фундаментом, на якому сьогодні тримається вся наша країна. Щиро раджу подивитися фільм «Кіборги. Герої не вмирають», який є однією з найвідоміших українських воєнних стрічок про ці події. Ми маємо нести памʼять про чин «Кіборгів». Слава захисникам Донецького аеропорту! Слава Україні!
Альпака завжди обирала найкрутіші маршрути: і в горах, і в житті. Спелеологія, скелелазіння, парашути та мандри – це і була вона.На початку повномасштабного вторгнення Марія-Христина Двойнік змінила експедицію в Мексиці на шлях медикині-доброволиці на Донеччині. Спочатку переганяла автівки для фронту та рятувала тварин, згодом – стала частиною родини «Госпітальєрів».13 листопада 2024 року під час евакуації поранених на передовій її життя обірвалося. Марії-Христині було 32 роки.Та її шлях – триває.Сьогодні команда кемпінгу Білий Слон та Благодійний фонд «Госпітальєри» об’єднуються заради спільної мети. Туристична спільнота знає: безпека на маршруті залежить від надійної страховки та вчасно наданої допомоги.Тож «Білий слон» долучається до збору пам’яті Альпаки, щоб підтримати тих, хто щодня рятує життя. Як долучитися: 🏔 Зробіть внесок за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/9jR8UMZC4g 🏔 Поширте цей пост – давайте гуртуватися навколо пам'яті Альпаки.Вона завжди прагнула вершин – а ми спільними силами допоможемо її справі тривати.
Збір памʼяті подруги Альпаки триває!Марія-Христина Двойнік була тією людиною, яка не ставала на заваді своїм принципам, і її відсутність — це біль для всіх, хто з нею був. Вона завжди вела за собою, не питаючи дозволу, просто робила те, що було необхідно для перемоги.Зараз на фронті перебувають люди, котрі, як і Марія-Христина, є основою цієї боротьби. Вони так само віддають себе без вагань і вірять у перемогу. Наше завдання - не залишати їх на самоті, забезпечити необхідним, аби їхня боротьба не була марною. І цей збір - це шанс допомогти, підтримати, зробити хоча б щось для тих, хто день у день ризикує життям.Зібрані кошти допоможуть забезпечити наших захисників всім необхідним: від бронежилетів до технічних засобів, що допомагають зберегти життя. Вони на передовій потребують не тільки фізичної підтримки, але й моральної, тому наша роль тут безцінна. Також допомога йтиме на підтримку родин, які втратили своїх близьких, або тих, хто залишився без даху через війну.Ми повинні пам'ятати, що цей збір не просто грошова допомога, акт людяності, наш жест, що дозволить хоча б трохи полегшити життя тим, хто продовжує нести тягар цієї війни.🇺🇦 Для внесків з України:https://send.monobank.ua/jar/9jR8UMZC4g🌍 Для внесків з-за кордону:CO CF HOSPITALLERSIBAN Code: UA073052990000026009050593129Name of the bank: JSC CB “PrivatBank”Bank SWIFT Code: PBANUA2XCompany address: 49101, Ukraine, Dnipropetrovsk region, Dnipro city, Menachem-Mendl Schneerson Street 15, 52.
Добровольці батальйону «Госпітальєри» щодня допомагають на передовій тим, хто потребує цього найбільше. Але наші команди складаються зі звичайних людей, які так само потребують відновлення, щоб на гідному рівні продовжувати виконувати обов’язки на лінії фронту. Ми дуже щасливі, що вже третій рік команда проєкту Repower робить усе, щоб запобігти важким психологічним розладам, відновити сили та мотивацію військових лікарів і медиків евакуації для подальшого служіння. Для батальйону рішення відправити медика на програму відновлення — це завжди непросто. А для вже сталого екіпажу означає стоп для всієї команди. Втім, ми можемо сказати чесно: Repower підвищує ефективність добровольців! Це програма, де вас оточують люди зі спільними цінностями, і є простір для тиші. Психотерапія, обмін досвідом, міжнародна підтримка, різноманітні активності вчать дбайливого ставлення до себе. За весь час уже 44 госпітальєри взяли участь у короткострокових психологічних інтервенціях Repower. Радимо вам канал Repower, щоб стежити за всією роботою, яку фахівці роблять для українських військових: https://t.me/repowerngo
TGLIST.COM.UA
