Найважливіше — Сонце і його пожива — про це ніхто не казав уголос, але це розуміли всі. А найбільше — Клара, ШП (Штучна Приятелька), головна героїня роману К. Ішіґуро «Клара і Сонце». Сонце для неї було не просто поживою для підтримки існування, воно стало для неї центром її екзистенції.

Може здатись дивним говорити про екзистенцію штучно створеної істоти, подібної роботу. Проте Клара від самого початку була однією з найособливіших ШП в магазині. Надзвичайно прониклива й спостережлива, Клара з вітрини цікавилась всім тим, що було в полі її зору й думки, але на що інші ШП навіть не звертали жодної уваги — емоції дітей, що проходили повз, особлива зустріч двох давніх закоханих, порятунок Жебрака з собакою та інші. Остання подія — особливо значима для всіх подальших подій в історії. Для Клари вона є свідченням сили Сонця, про яку не здогадуються навіть люди.

Містком до світу людей для Клари стає прихід до магазину дівчинки Джозі, для якої вона стає не просто Штучною подругою, а справжньою. Подругою, яка одного дня буквально віддає частинку себе задля порятунку Джозі. Вона служить їй — проте не як той, хто має це робити згідно з програмуванням на це, а з любові. Так, щирої любові, якої, як і інших людських емоцій, не може бути в ШП.

Як парадоксально: ШП Клара стає більш гуманною й людяною, аніж більшість людей нового світу, описаним Ішіґуро. Тепер тут панує ще більша класова нерівність із-за генетичних змін (діти, які їх зазнали, називаються Піднесені), що поділяє людей на «таких, як треба» та «інших, непотрібних». Ця прірва відчувається між коханими, друзями та сусідами…

І хоча ми мало що дізнаємось від автора про цей «дивний світ новий», описане створює відчуття розлому реальності навіть між найближчими людьми. Люди стають автоматами, машинами, але й машини, зокрема, ШП Клара, стає в певному сенсі людиною. Однак лякає тут більше перше, ніж друге, і виникає питання: а хто ж така людина, що кожного з нас робить людиною і за яких умов чи змін (в тому числі генетичних) ми перестанемо нею бути?

Ця книга не дає жодних відповідей ані Кларі, ані нам читачам, навпаки, залишає опісля ще більше питань, про які варто подумати кожному з нас.

«Клара і Сонце», як і кожна з інших прочитаних мною книг у Ішіґуро, залишає легкий присмак меланхолії, недосказаність, і відчуття, що десь в памʼяті тепер назавжди є місце для героїв цього письменника, такий вже він незвичайний й близький мені. З нетерпінням чекаю екранізації цього роману в жовтні. А поки нагадую про інші книги Ішіґуро, про які я вже писала на каналі:

— «Похований велетень»
— «Художник хиткого світу»

А якщо тільки починаєте знайомитись з цим автором, раджу почати з «Не відпускай мене» або «Залишок дня».

⭐️ 4/5
📌 теми: технології, антиутопія, дружба, любов

Людина мисляча | #книжкове
сайт | Instagram | YouTube ✨