Людина мисляча | Хто такий філософ?Одне з вічних питань, на які і в наш час продовжують...

Хто такий філософ?Одне з вічних питань, на які і в наш час продовжують генеруватись відповіді — особливо в соцмережах, де побутує два найпоширеніші варіанти. Там філософ або той, хто дійшов до цього статусу через наукову ступінь, або той той, хто дійшов до цього через алкоголь…Тому хочу розширити загальне уявлення про це питання роздумами від філософа-стоїка Епіктета. В одній з глав своєї головної книги «Енхейридіон» («Підручник» — по стоїцизму), він пише:Не називай себе філософом, але будь ним. Сучасною мовою це могло б звучати — «бути, а не здаватись». Нею Епіктет каже в дусі екзистенціалізму Сартра про те, що саме наші вчинки визначають нас, а не те, що ми думаємо про себе чи кажемо. І якщо ми дійсно тримаємо фокус на собі, робимо те, що можемо і маємо вчиняти, то нам стане байдуже на те, хто що про нас подумає чи скаже. В нас буде цілісність, когерентність, — тобто злагодженість, між зовнішнім та внутрішнім.Епіктет пише про це так:Ніколи не проголошуй себе філософом ані не говори багато між незнайками про свої засади, але виявляй їх своїми вчинками. Отже, на прийнятті не виголошуй промов, як люди повинні їсти, але їж, як повинен. Бо памʼятай, що навіть Сократ обминав претенсійного виставлювання себе напоказ. А коли приходили до нього мужі та просили, щоб він представив їх філософам, він брав їх із собою та представляв. Так добре переносив він те, що його не помічали.А якщо б коли зайшла між незнайками розмова про засади, то ти головно мовчи. Бо існує велика небезпека, що в поспіху станеш вомітувати тим, чого ти не перетравив. А якщо хто скаже тобі, що ти нічого не тямиш, і ти не будеш сердитися за те, то знай, що ти дійсно приступив до праці над собою. Бо вівці не вомітують у поспіху травою, щоб показати пастухам, як багато вони зʼїли, але перетравлюючи в собі свій корм, вони видають його назовні в виді вовни та молока. Тому не виставляй напоказ перед незнайками своїх засад, тільки вчинки, почин яким дає перетравлення засад. Тобто за Епіктетом, філософ — це той, хто обравши цей шлях мудреця, здійснює його в своєму щоденному житті, не тікає від складнощів, не кидається з одного в інше, він цілий, він є однаково собою і при інших, і наодинці з собою.Ще в іншій главі «Енхейридіону» є влучний уривок на цю ж тему:Ти мусиш бути суцільною людиною — доброю або злою. Ти мусиш дбати про свій власний ум або про зовнішні речі; поставити себе до розпорядження речам, що є в тобі, або речам, що є поза тобою, то значить, бути філософом або бути одним із товпи. Допис натхненний першим уроком мого курсу, який вийшов сьогодні, і головним героєм якого якраз і є Епіктет. Саме він — та людина, яка краще психотерапії навчила мене чітко розділяти речі на залежні від мене й незалежні, відчувши від цього більше внутрішньої опори і свободи від зовнішнього.Людина мисляча | #філософія_ЛМ