Про фільм «Малена» (2000)

Напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок ділюсь з вами одним зі своїх улюблених фільмів про сильну жінку — Малену. Жінку, яку наскільки жадали чоловіки, настільки ненавиділи інші жінки. Вона опинилась між двох вогнів — хіті та мізогінії, ставши яблуком розбрату для цілого містечка. І не тому, що вона вчинила якісь аморальні дії, ще до суда вона була засуджена людським натовпом — сірим, байдужим, і водночас жорстоким. Засуджена за красу, молодість, свою справжність. Як в міфі Платона про печеру люди не здатні були дивитись на речі самі по собі, лише на їхні тіні, відображені на стіні, так і жителі цього забутого Богом містечка були не здатні сприймати красу Малени. Вона викривала в них їхню потворність, з якою вони відчували себе собою — скільки задоволення від пліток, наклепів, облудних та лицемірних поглядів на неї. Апогеєм людської жорсткості, яка не знає ані міри, ані відповідальності, стає сцена публічного побиття Малени. І хоча це був напад кількох жінок, але це був гріх кожного і з тих, хто брав в цьому участь, і тих, хто не брав, будучи мовчазними і жорстокими спостерігачами. Людське зло ніби тим більше отримує легітимізації, чим більше цих пасивних спостерігачів. Сила ж Малени не лише в тому, що вона не зламалась, коли її ламали. Вона знала собі ціну, своїй вірності, своїй любові. Її сила проявляє себе і у тому, що Махатма Ганді назвав «ненасильницьким спротивом», у неї ж це гордо піднята голова, що здіймається вище безликого натовпу, але яка залишається в контакті з власною реальністю, хоч і подекуди жорстокою. Показовим є те, наскільки іншу маску одягає цей безликий натовп, коли поруч з головною героїнею зʼявляється її чоловік, і коли вона втрачає свою головну зброю — молодість та красу. Вона стає ніби «своєю», але водночас відчувається, наскільки внутрішньо все одно пролягає прірва між нею і ними всіма. Бо навіть втративши красу ззовні, вона зберегла її всередині себе, незнищенну. Натовпу байдуже, чи це мудрець, як Сократ, готовий відстояти свою правду ціною життя, чи це жінка, яка вміє і береже свою вірність попри все. Будь-яка інакшість має бути знищена. Захоплює те, як лише 12-річний головний герой попри свої сексуальні фантазії, властиві його віку, єдиний бачить і сприймає Малену чистою в своїй красі. Чистою від упереджень, злоби, брудної хіті, властивої самим поглядам самців цього обмеженого містечка. Бо як сказав адвокат на суді, її злочин був лише в її вроді.#кіно_ЛМ [Людина мисляча | підписатись]