В Маріуполі, в далекому 20му році нас всіх лякали звільненням з армії по НСС. Це типу повна, або неповна службова невідповідність. Це типу карочє коли ти дурачок настільки, шо навіть для армії не підходиш. У нас навіть був рейтинг, кого уволять по НСС першим. Очолював цей список, звісно ж, Штик. Штиком він став, бо пішов в туалет в наряді, обичний собі армійський туалет з діркой в підлозі, розстібнув армійського ремня і успішно проєбав штик-ніж днювального в тих нещадних армійсько-нелюдських відходах життєдіяльності. Будучи молодим слоном з дуже длиним хоботом, Штик не придумав нічого кращого, ніж піти і спитать у чергового частини, що буде, якщо потірять випадково затуплєне орудіє совіцької армійщини.- Посодять тебе, ідіота. На років десять, може більше. Сидіть будеш. - збрехав черговий частини. - Шо за дурні питання? Це кримінальний кодекс! Штик пішов дуже грусно і довго шукать магніт, мити той нещасний ножик, пшикать його одеколонами, шоб не воняло, бо зранку ж здавать наряд. Він не хотів позорного звільнення з армії по НСС, він не хотів сидіть в тюрмі і не хотів вчить кримінальний кодекс. Він і уявить не міг, шо позорну рибалку фіксує всюдисуще око заступника комбата з морально-психологічного забезпечення. Зранку нам перед строєм розповідали цю історію. Сміятись було суворо заборонено: погрожували НСС. Нещодавно бачив Штика. Досі з армії його не звільнили, дослужився до цілого старшини десь на штабі. А був першим в черзі. Буть так близько від свободи… Він напевно просинається в холодному поту, і оре: - Так, так, це правда! Це я проєбав штик-ніж! Звільніть, звільніть мене нхй з армії по повній службовій невідповідності, так, будь ласка!