Telegram statistics channel - @history_roman

Як звучала присяга воїнів УПА?Я, воїн Української Повстанчої Армії, взявши в руки зброю, урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров’ю усіх Найкращих Синів України, та перед Найвищим Політичним Проводом Народу Українського:Боротися за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крові, ні життя і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України.Буду мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещадним до ворогів землі української.Буду чесним, дисциплінованим і революційно-пильним воїном.Буду виконувати всі накази зверхників.Суворо зберігатиму військову і державну таємницю.Буду гідним побратимом у бою та бойовому життю всім своїм товаришам по зброї.Коли я порушу, або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон Української Національної Революції і спаде на мене зневага Українського Народу.Перша присяга відбулася на Великдень 1943 року в лісах Рівненщини. Урочиста церемонія відбулася ввечері біля великої ватри. Їй передували великодня сповідь та причастя вояків, святкове богослужіння. Присягали партизани на хресті та Євангелії за текстом присяги армії Української Народної Республіки 1917-1920 рр.Згодом, 19 липня 1944 р., Головний військовий штаб УПА наказом 7/44 зобов'язав повстанські відділи складати присягу за текстом, затвердженим підпільним парламентом - Українською Головною Визвольною Радою. До наказу додавалась інструкція щодо порядку проведення відповідних святкових заходів.

Чим відрізняється готика від неоготики?Готика — художній стиль середньовічної культури країн Західної Європи. Він розвивався між XII та XVI ст. Термін запроваджений у добу Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським».Неоготика — напрям в архітектурі, що поєднує готичні елементи з класицистичною композицією. Виникла наприкінці XVIII — у середині XIX століття як частина історизму. Зародилася у Великій Британії, де інтерес до середньовічних форм не згасав завдяки тяглості університетської традиції Оксфорда й Кембриджа. Уряд Британії офіційно визнав неоготику національним стилем. Після пожежі колишньої будівлі британського парламенту у 1834 році право на проєкт нової споруди передали Огастесу П’юджину, прихильнику неоготики. Разом із Чарльзом Баррі він створив Вестмінстерський палац, який став зразком стилю.Характерними рисами неоготики є стрільчасті арки, високі шпилі, декоративні башти, контрфорси та складне віконне мереживо. Проте всі ці елементи часто виконувалися з нових матеріалів — цегли, металу або штукатурки. Неоготика вирізняється романтичністю, декоративністю й певною театральністю: вона не лише відтворює середньовічні мотиви, а й прагне створити атмосферу величі, духовності та національної гордості. Стиль активно використовувався в релігійній і світській архітектурі — від храмів і замків до парламентів та університетів, поєднуючи старовинну форму з новим змістом.

За останні двісті років було написано мільйони картин, і деякі з них показують нам, що творилося в цей день 50, 100 чи 150 років тому.Такою є картина американського художника Джеймса Хартфорда Кафферті «Волл-стріт, 13 жовтня 1857 року, 14:30».Але для її розуміння потрібно знати історичний контекст. Він нині перегукується з сучасністю США.У середині XIX століття економіка США розвивалася швидкими темпами. Поширювалося залізничне будівництво, зростала промисловість, збільшувався обсяг експорту. Банки масово кредитували підприємців і спекулянтів, що підживлювало штучне зростання ринку. У серпні 1857 року збанкрутувала Ohio Life Insurance and Trust Company — великий фінансовий інститут, пов’язаний із нью-йоркськими банками. Це спричинило втрату довіри до банківської системи, масове вилучення вкладів і падіння біржових котирувань.13 жовтня 1857 року паніка досягла піку. У Нью-Йорку біля будівель банків і брокерських контор зібралися тисячі людей, які намагалися отримати свої заощадження. Декілька банків того дня припинили виплати готівкою. У місті тимчасово зупинилася торгівля, обмін і фінансові операції. Цей день став символом економічного краху, що зачепив не лише фінансистів, а й робітників та ремісників.Криза 1857 року поширилася по всій країні. Падіння попиту призвело до скорочення виробництва, зниження цін на зерно, зупинки залізничного будівництва. Безробіття охопило великі міста. Паніка показала нестійкість фінансової системи, заснованої на кредитах і спекуляціях, і стала першим великим економічним потрясінням у Сполучених Штатах.

Як раніше карали людей за поширення ІПСО чи інших маленьких побрихеньок!У середньовіччі чутки могли бути не менш небезпечними, ніж зброя. Одне неправдиве слово здатне було викликати паніку, зруйнувати репутацію купця чи посіяти недовіру до влади. Для суспільства, яке трималося на усному слові, контроль за інформацією був питанням виживання.Першим документом, який фактично визнав фейкові новини загрозою державі, став англійський Статут Вестмінстера 1275 року. У ньому заборонялося поширювати «брехливі оповідки чи новини, що можуть спричинити ворожнечу між королем і народом». Того, хто сіяв такі чутки, могли штрафувати або ув’язнити. У наступні століття ця норма неодноразово повторювалася в різних формах.Подібні приписи з’являлися і в міських законах на континенті. У ганзейських статутах XIV–XV століть поширювачів неправдивих вістей карали штрафом або вигнанням. У суспільстві, де торгівля й кредит будувалися на довірі, брехня сприймалася як злочин проти миру. Канонічне право також засуджувало наклеп і лжесвідчення, вимагаючи публічного каяття або покути.Військові кодекси XV століття у Франції й Бургундії розглядали поширення панічних чуток як форму зради. Солдата, який вигадував історії про ворога, могли побити батогами чи вигнати з війська. Такі норми зафіксовані в збірках військових постанов часів Карла VII.На українських землях боротьба з неправдою мала свою традицію. Литовські статути XVI століття містили статті про «лживе свідчення», що каралося штрафом або тілесним покаранням. У козацьких літописах згадуються випадки, коли брехливий донос сприймали як зраду громади — за це могли вигнати зі Січі...Думаєте варто запровадити покарання батогом за поширення брехливих новин у Facebook?

Як тризуб став символом УНР!Від часу створення Центральної Ради в Києві у 1917 році розпочалися суперечки щодо того, яким має бути головний знак української державності. Участь в обговоренні брав історик Михайло Грушевський.Серед варіантів стати гербом були: золотий лев, що спинається на скелю, архістратиг Михаїл, козак із мушкетом і тризуб.До перших трьох «претендентів» у Грушевського були зауваження, а от тризуб підходив найкраще. Він апелював до історії Русі. 6 січня 1918 року тризуб з’явився на першій українській банкноті номіналом 100 карбованців, а згодом – на прапорі українського військово-морського флоту.22 січня 1918 року Центральна Рада проголосила незалежність України. Але державний герб ще не був затверджений офіційно. У цей же час тривав наступ більшовиків. Центральна Рада покинула Київ, вирушила до Житомира, потім до Сарн і, зрештою, до Коростеня Житомирської області.Саме в цьому місті 25 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради було затверджено державний герб у вигляді тризуба. Однак ухвалений закон мав лише текстову частину й не містив графічних додатків.У березні Грушевський доручив розробити графічну частину архітекторові Василю Кричевському. Уже через два тижні, 22 березня, Михайло Грушевський вніс на розгляд Малої Ради готові зображення герба та печатки УНР.На фото робота Васила Кричевського!

Декілька днів тому розпочали із підлітками вивчати Українську революцію 1917 - 1921 років. І в цій довжелезній темі є стосунки, котрі заслуговують на вашу увагу, а саме відносини Винниченка та Петлюри. Ми то знаємо що вони любили одне одного як собака палку, проте залишається питання - чому?Винниченко - інтелектуал і письменник, людина рефлексії та моральних пошуків. У політиці він прагнув поєднати соціалістичні ідеали з національним визволенням. Петлюра, навпаки, був організатором і діячем дії - прагматиком, який вірив, що без дисципліни й армії неможливо утримати державу. Для нього головним було виживання української влади, навіть ціною компромісів.У «Щоденнику» Винниченко неодноразово згадує Петлюру з різкою критикою. В записі за січень 1919 року він писав: «Петлюра хоче бути українським Наполеоном. Йому байдуже до соціалізму, аби мати владу». В іншому місці додавав: «Він грає роль народного героя, але це герой без ідеї». Ці фрази передають глибоку особисту недовіру, що визрівала між ними ще від часів Центральної Ради. Для Винниченка Петлюра символізував воєнну диктатуру, яка зрадила революційні принципи.Петлюра ж, судячи зі спогадів його соратників, вважав Винниченка надто м’яким і непослідовним. Коли більшовики наступали на Київ, Винниченко вагався між боротьбою й домовленістю, тоді як Петлюра вимагав негайних дій. Це протиставлення - морального мислителя і політичного воїна - стало неподоланним. У січні 1919 року Винниченко залишив Директорію, остаточно порвавши з Петлюрою.Після вбивства Петлюри Винниченко написав у своєму щоденнику : «його смерть нічого не змінила. Те, що він уособлював, уже було мертве».

29 вересня 1916 року Джон Рокфеллер став першим мільярдером у світі! Свій капітал він заробив завдяки нафтовому бізнесу. У 1870 році Рокфеллер разом із партнерами заснував компанію Standard Oil, яка швидко перетворилася на монополіста на ринку нафти у США. Компанія контролювала не лише видобуток і переробку, а й транспорт і збут, створюючи справжню «імперію чорного золота».Стратегія Рокфеллера була простою й безжально ефективною: він скуповував конкурентів, укладав вигідні домовленості з залізницями, щоб отримувати дешевші тарифи, та постійно знижував витрати виробництва. Завдяки цьому Standard Oil витіснила сотні дрібних компаній і встановила фактично повний контроль над ринком.Його статки росли разом із цінами на нафту й капіталізацією компанії. Коли у 1911 році Верховний суд США наказав розділити Standard Oil на понад 30 менших компаній, сам Рокфеллер не збіднів — навпаки, його акції в нових компаніях зросли в ціні. Саме після цього розподілу вартість його активів стрімко піднялася, і вже у 1916-му газети назвали його «першим мільярдером».Аналітики прогнозують, що в найближчі десятиліття може з’явитися перший трильйонер.А поки він рожається - йду варити каву та готувати цікаві уроки для своїх учнів.

Поговоримо про відпочинок?Раніше побут людини визначавала релігія. Вихідні дні також залежали від волі богів.Так, у християнстві ми звикли до вихідного в неділю. У середньовічній Європі навіть існували королівські накази, що забороняли працювати в цей день. Хоча реальність селянського життя ігнорувала королівські приписи.У євреїв вихідний день розпочинається із заходом сонця в п’ятницю і триває до настання темряви в суботу ввечері. Це називається шабат. Ну і взагалі, розуміння щотижневого вихідного походить від нього.Мусульмани мають вихідний у п’ятницю. Згідно з релігією, це день спільної молитви.У язичницьких релігіях Зевс/Перун/Одін не передбачали сталих вихідних днів. Відпочинок припадав на свята, присвячені богам.Китайці взагалі жили за десятиденним тижнем. В останній день влаштовували торгівлю. Звісно, це не повноцінний вихідний, проте краще на ринку обирати тканини, ніж сапати рис у полі…Індуси у визначенні вихідних покладалися на те, що скаже місяць! Відпочивали в повню та в молодик. Розважалися молитвами та постом. Вміють же ж люди відпочивати.Ну й не забуваймо, що українці належать до раси безсмертних поні.

На уроках літератури учні вивчають напам’ять вірші…А на уроках мистецтва потрібно запровадити практику вивчення повних імен художників. Так повне ім’я Пабло Пікассо звучить :Па́бло Діє́го Хосе́ Франсі́ско де Па́ула Хуа́н Непомусе́но Марі́я де лос Реме́діос Сіпріа́но де ла Санті́сіма Триніда́д Клі́то Ру́їс-і-Піка́ссо.Іспанською - Pablo Diego José Francisco de Paula Juan Nepomuceno María de los Remedios Cipriano de la Santísima Trinidad Clito Ruiz y Picasso.Але ж чому аж таке довге?У католицькій Іспанії XIX століття дітей часто нарікали багатьма іменами. Батьки обирали імена на честь святих, аби дитина мала якнайбільше небесних покровителів і духовний захист у житті. Кожне з цих імен мало значення: одні вшановували конкретних святих, інші — були символічними, пов’язаними з вірою, чеснотами чи надією.Ще одна причина довгого імені — вшанування родини. Традиційно частина імен обиралася на честь родичів чи предків, аби зберегти пам’ять про них. Це було способом передати сімейну спадщину і підкреслити тяглість поколінь.Особливістю іспанської системи іменування є також подвійне прізвище. Людина отримує прізвище спочатку від батька, а потім від матері. Тому художник носив прізвище Руїс від батька та Пікассо від матері. Саме друге він узяв собі як творче ім’я, оскільки воно звучало виразно, коротко й легко запам’ятовувалося.То що б ви вивчили таке ім’я?Картина - автопортрет!

15 вересня 1890 року народилася Агата Крісті - англійська письменниця, яку називають «королевою детективу». Вона створила 66 детективних романів і 14 збірок оповідань, а її книги видані накладом понад два мільярди примірників. Персонажі Еркюль Пуаро та міс Марпл стали символами детективної літератури ХХ століття, а п’єса «Мишоловка» й досі тримає світовий рекорд за тривалістю показів у театрі.Саме тому тримайте сьогодні 10 цікавих фактів про Агату Крісті:1. Вона не мала систематичної освіти — навчалася вдома, а писати почала з нудьги під час тривалої хвороби.2. Її перший роман «Таємнича пригода в Стайлзі» кілька років відхиляли видавці, і лише через чотири роки після написання він побачив світ.3. Подорожуючи з чоловіком-археологом Максом Меллоуеном, Крісті працювала на розкопках у Сирії та Іраку. Атмосфера цих поїздок ожила в її книгах.4. Вона уникала кривавих описів: злочин у її романах — це передусім загадка, головоломка для розуму.5. Під час Першої світової працювала в шпиталі та аптеці, звідси — точність у зображенні отрут і медикаментів, які часто стають знаряддям злочину в її сюжетах.6. У 1971 році Агата Крісті отримала звання Dame Commander of the Order of the British Empire за літературний внесок.7. Під псевдонімом Мері Вестмакотт вона написала шість романів без жодного вбивства — про кохання, самотність і людські стосунки.8. Письменниця не любила публічності: у зрілому віці майже не давала інтерв’ю й рідко фотографувалася.9. Її п’єса «Мишоловка» вперше поставлена 1952 року й донині йде на сцені Вест-Енду — з короткою перервою лише під час пандемії.10. У грудні 1926 року Крісті зникла на одинадцять днів. Вона жила у готелі під чужим ім’ям — саме прізвищем коханки свого чоловіка.Ви ще пам'ятаєте назву і сюжет першої книги Агати Крісті, яку прочитали в дитинстві?