Сьогодні поговоримо про українського художника-футуриста - Давида Бурлюка, який задовго до сучасних трендів закликав: «Скинути Пушкіна з пароплава сучасності». Давид народився у 1882 році на хуторі поблизу села Рябушки — нині це Сумська область. Він походив із давнього козацького роду писарів і неодноразово згадував про це у своїх мемуарах. Його батько, також Давид, мав гарну освіту, писав вірші та познайомив сина з творчістю Шевченка й Гоголя, хоча сама родина була переважно російськомовною. У дитинстві Давид втратив одне око, яке замінив скляний протез. У майбутньому це стало одним з елементів епатажного стилю Бурлюка. Навчався на художника у Казані й за картину «Млин над Дніпром» отримав премію у розмірі 25 рублів. На той час це були шалені кошти для студентів. Згодом Давид продовжив навчання в Одеському художньому училищі. І там він проявив свою працелюбність! Лише за період літньої практики створив понад 300 пейзажів Херсонщини. Але замість похвали отримав засудження від викладачів. Вони дорікали йому в тому, що він перетворив мистецтво на фабричне виробництво - такий собі конвеєр Форда. Далі розпочалося європейське турне майстра - Мюнхен, Париж, Лондон. Обмін досвідом та навчання. У перших європейських картинах навіть простежується вплив Каспара Давида Фрідріха. Але захоплення класикою тривало не довго... Продовження про Давида Бурлюка буде вже завтра. Поговоримо про те, як він став батьком українського футуризму.