Поговоримо про те, як вляпатися в історію.У Стародавній Греції, у місті Ефес, знаходився храм Артеміди. Він входив до семи чудес світу, а за сучасною географією це територія Туреччини.Якщо що, Артеміда — це богиня полювання. Ну а ще — місяця, цноти і дітей. Таке собі цікаве поєднання.У ніч з 20 на 21 липня 356 року до н.е. нікому не відомий Герострат вирішив за будь-яку ціну увійти в історію. Він навмисно підпалив храм Артеміди. Його було затримано на місці злочину, а на допиті Герострат відкрито визнав, що зробив це заради слави: його єдиною метою було увійти в історію як людина, що зруйнувала одне з чудес світу.Герострата було страчено, а разом із тим накладено damnatio memoriae — заборону на згадування його імені з метою не допустити, щоб приклад Герострата наслідували інші.Однак грецький історик Теопомп, який жив у той самий період, зберіг цю інформацію у своїх працях, завдяки чому ім’я Герострата пережило тисячоліття. Саме цей випадок породив вираз «геростратова слава» — як синонім скандальної або деструктивної популярності, здобутої через злочин або провокацію.Існує символічний збіг, згаданий Плутархом: тієї ж ночі, коли згорів храм Артеміди, у македонському Пеллі народився Олександр Великий. У античному фольклорі це трактувалося як знак — нібито богиня Артеміда не вберегла свій храм, бо була присутня на пологах майбутнього завойовника світу.