Pedro Pascal fan club

«Жорж» видасть справжній подарунок міленіалам (і, сподіваюсь, не тільки їм) — цикл Енн Маккефрі «Хроніки Перна». Коротко розкажу, за що люблю цикл:1. Це одна з топових історій про вершників драконів. Хай виправить мене Володимир Аренєв, можливо, перша така історія.2. Маккефрі поєднує наукову фантастику з фентезі. І це класний мікс. Володимир Кузнєцов якось говорив мені, що до поділу треба ставитись простіше, все, що про майбутнє — це наукова фантастика, все, що про минуле — фентезі. Але Маккефрі грає з цим поділом — для землян її світ — далеке майбутнє, коли вони змогли висаджуватись на нових планетах. І в той же час це ніби повернення в минуле, часи середньовіччя з відповідною культурою і вершниками драконів на іншій планеті, жителі якої вже не памʼятають, як сюди потрапили.3. Авторка грається і з темпоральною фантастикою, часовими парадоксами. Не буду спойлерити, але робить це круто.4. І так, це Маккефрі придумала цей троп про ментальний звʼязок вершника і дракона (і про те, що коли дракон хоче сексу, вершник — відповідно теж). А вчора виповнилось 100 років з дня народження авторки. Чекати на вихід книг і читати раджу☺️💕

Невеликий допис про те, чим живе горор-спільнота в Україні. Дуже багато горору готує «Жорж». Наприклад, вчора анонсували нонфік «Анатомія жаху» від літературознавиці Серафіми Білої. Книга досліджує горор у фольклорі, літературі та кіно. У «Жоржа» в роботі горор-роман «Куб» Євгена Товстонога – про кількох друзів, що знайшли дивний куб, який впливає на свідомість. А також готується збірка готичних детективів від українських авторів (спільно з горор-платформою «Бабай»).Недавно у «Жоржі» вийшов екогорор «Залишена» Оксани Ковальчук (на скільки чула, там багато про забобони і ритуали, як у першому сезоні «Справжнього детектива»).Збірки оповідань від спільноти «Бабай» активно видаються у Жупанського. Минулого року співзасновник спільноти Дімка Ужасний випустив там дебютну збірку «Скотомогильник». А в цьому році буде збірка мілітарі-горору від письменників у ЗСУ – «Птахи у пітьмі» (видає «Білка»).Інша спільнота любителів горору – фензін «Підвал» готує на цей рік збірку найкращих оповідань у «Komubook».

Яка класна рецензія вийшла на «Бабаї» на збірку Ірини Пасько «Бугурти і маневри».От вам уривочок:«Колгосп людей»Одне з найстрашніших оповідань у збірці, яке можна інтерпретувати зокрема як горорне осмислення історичних подій 1975-1980 рр.: неврожаю, масового знищення сільської худоби, зокрема свиней, яких нічим було годувати, 25-й з’їзд КПРС, що утвердив «курс на геронтократію» та призвів до застою. Зокрема, авторка зображує пристаркуватого діда з власною космогонією, за якою:«праведні сидітимуть праворуч від Нього — в президії, а ліворуч — тожи праведні, але ті, що не на всі ходили суботники… і співатиме Йому хвалу тисяча молодих комсомолок, незаміжніх, у червоних хустках, і «Совєтське» шампанське литиметься рікою, і всякому буде тушонка на щодень…»Паралельно дід вигодовує велетенську льоху, і геть не житом; поклоніння комунізму утілюється в покручених релігійних та язичницьких образах; а протагоністка, «відмінниця Женя», «не дівчина, а агроном», потрапляючи у сакрально-мерзенну шерегу подій, й сама не здатна спертися ні на що, окрім вбитої в свідомість ідеології.Із уже охарактеризованого читач може виснувати щодо ступенів та поверховості безодень, які вибудовує авторка. Насилля описане як всеохопне, доклітинне, історично вґрунтоване — даруйте — в саму землю.Читати тут.Бабай радить самостійно ознайомитися з цією збіркою, адже ми проаналізували всього вісім із шістнадцяти оповідань. Та інші, можливо, лише трохи віддаленіші від горорної площини, не менш болісні, захопливі та вправні.

☺️Оскільки я вже розіслала всі передзамовлені книжечки (але ви почали дозамовляти знову:), то можу з чистою совістю розказати про марафон читацьких відгуків на Goodreads від Vivat.Що потрібно для участі:📖Читайте українських авторів Vivat💚 🫥 Пишіть чесні відгуки на Goodreads, діліться своїми враженнями та вигравайте подарункові сертифікати номіналом 1000 грн.🎁 Щомісяця – 3 переможці:✨ рандом серед усіх учасників;✨вибір команди (відгук, який нам найбільше сподобався);✨ найбільша кількість відгуків.Як взяти участь:🫥 опублікувати мінімум 1 відгук на книжку сучасного українського автора Vivat на Goodreads;🫥зробити скріншот;🫥Надіслати його в коментарі під конкурсним дописом у нашому телеграм-каналі (надсилати скріншоти треба саме під цей допис, шукайте його пізніше в закріплених повідомленнях каналу). 📌 Кількість відгуків необмежена.📌 Можна публікувати тексти, які вже були у ваших соцмережах.📌 Vivat не впливає на оцінки чи зміст.📌 За відгуки з ознаками використання ШІ та грубими фактичними помилками – дискваліфікація.Щомісяця публікуватимуть добірку книжок, які можна обирати для марафону – але ви не обмежені лише ними. А від себе додам — читайте і пишіть відгуки на «Богів мого краю»💚

Cultosvita не відстає від Litosvita і оголошує теж круту лекцію, цього разу — для поціновувачів дарк академій🥰Чому в цифрову епоху нас знову зачаровують університетські аудиторії, похмурі читацькі зали й «висока полиця»? Це лише ностальгія за вигаданим минулим чи прагнення змін у підході до навчання і пошуку сенсів?«Dark Academia: більше ніж Pinterest-естетика» — це лекція, в рамках якої ви зрозумієте:• чому в епоху алгоритмів і нескінченного скролінгу нас знову тягне до старих бібліотек, латини й суворої дисципліни мислення;• що насправді стоїть за цим стилем: від класичних університетів Європи до цифрового культу інтелектуала;• чому тренд набрав популярності саме зараз;• чи має Україна власну Dark Academia: від Києво-Могилянської традиції до університету під час війни;• як перейти від атмосфери до характеру: перетворити естетику на дисципліну, а тренд — на стиль мислення.Лектор:Сергій Терепищий — філософ освіти, дослідник сучасних освітніх трансформацій, автор наукових праць про кризу університету та інтелектуальне лідерство в умовах війни.Лекція відбудеться онлайн 7 квітня. Доступ до відеозапису — 90 днів.Деталі тут.

Ви маєте бути тут, якщо плануєте бути 7 березня у Чернівцях🤌Поетичні читання Павла Коробчука та Марини ГорбатюкХороша прикмета — зустрічати весну поезією, тож:🗓️Коли: 7 березня, 17:00📍Де: у Деревʼяній залі Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка (вул. Ольги Кобилянської 47) «Павло писав поезію, коли я ще навіть не вміла говорити. Вперше читала його вірші в студентські роки, але тоді й подумати не могла, що колись будемо виступати на одній сцені. Для мене дуже цінно, що в Чернівцях поволі відроджується традиція поетичних заходів, зокрема й із немісцевими поет(к)ами», – коментує Марина.   Вхід вільний. Інформаційні партнери події –  «Шпальта», «С4», «Суспільне Чернівці». Учасники:Павло Коробчук – письменник, військовослужбовець, комунікаційник, журналіст, музикант, волонтер. Офіцер Національної гвардії України. Член Українського PEN-клубу. Номінант на здобуття Шевченківської премії (2025, поетична збірка «Навій»).Марина Горбатюк (нар. 22 червня 2001 р., м. Чернівці) – українська поетка, комунікаційниця, аспірантка кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури філологічного факультету ЧНУ імені Юрія Федьковича, модераторка літературних подій. Стипендіатка Президентської стипендії для молодих письменників (2024). Авторка поетичної збірки «Книга мовчань» («Букрек», 2022), співавторка антологій «Присутність»(«Видавництво 21», 2021) та «Стежки війни, стежки любові» («Фоліо», 2024). І підписуйтесь на канал Марини «Притулок сирен».

Ролан Барт теж більше любить слово «текст», аніж «твір», дякую за підказку у коментах🤭✨Марна будь-яка спроба реального розмежування твору і тексту. Недоцільно було б стверджувати: «твір – це класика, текст – авангард»✨Відмінність тут ось у чому: твір є матеріяльним фраґментом, що займає певну частину книжкового простору (наприклад, у книгозбірні), а Текст – поле методологічних змагань. ✨Твір може вміститися на долоні, текст знаходить притулок у мові, існує тільки в дискурсі (краще було б сказати, що він є текстом настільки, наскільки він це усвідомлює. Текст – це не вияв розпаду твору, а навпаки, твір – то шлейф уявлюваного, що тягнеться за Текстом. Інакше кажучи, Текст відчувається тільки у процесі праці, виробництва. Звідси випливає що Текст не може непорушно вклякнути (скажімо, на книжковій полиці), згідно з власним єством він мусить рухатись крізь щось – наприклад, крізь твір, крізь шеренги творів.✨Твір, у ліпшому випадку, малосимволічний, його символіка швидко зводиться на ніщо, тобто завмирає у нерухомості, тоді як Текст всуціль символічний: твір зрозумілий, усвідомлений, сприйнятий у всій повноті своєї символічної природи – це і є, власне, текст. Відтак текст повертається до лона мови: як і в мові, у ньому є структура, але немає об'єднувального центру, немає закритости.✨Текст протилежний творові – за своєю множинністю, демонічністю самої текстури, що може спричинитись до глибоких змін у прочитанні, до того ж у тих самих галузях, де монологічність є найважливішою заповіддю деяких «текстів» Святого Письма, традиційно віддані на поталу теологічному монізмові (історичному чи аналогічному), можуть бути прочитані з урахуванням дифракції зміщення усіх значень і сенсів.✨Слово про Текст повинно бути тільки текстом, його пошуком, текстовою працею, тому що Текст – це такий соціяльний простір, в якому не сховається жодна мова і жодний суб'єкт, який промовляє, не буде суддею, господарем, політиком, сповідником, дешифрувальником, і теорія Тексту невпинно зливається з практикою письма.Ролан Барт «Від твору до тексту». Переклад Юрка Ґудзя

Із затримками в друкарнях радію зараз просто всім книгам, які виходять всупереч усьому.Фентезі «Скриня Гріммів» Ксенії Шпак в наявності у видавництві «Жорж»💕Янґ едалт роман, який показує життя очима підлітки — взаємини з батьками, перше кохання, дружба, соціалізація у новому місті… і раптове відкриття своєї відьомської сили. Це затишне міське фентезі проведе вас вуличками Бережан, занурить в описи старовинної архітектури та магічно-химерні ретелінги казок братів Ґрімм.Про що книжка?Попереду в Юлі літні канікули — останні перед випускним класом. Але особливі вони не тільки цим: Юля з мамою знову переїжджають, дім і друзі залишилися в рідному Запоріжжі, а на іншому кінці країни, в Бережанах, на неї чекають невідомість і таємниці старого будинку. Ще й перед самим початком повномасштабки Юля раптом дізналася, що вона спадкова відьма. І тепер геть не уявляє, як це вплине на її життя.Та коли дівчина мимохіть випускає чари зі скрині, їй доводиться швидко опановувати свої містичні сили. Інакше ніяк не приборкати казкову, але зовсім не добру магію, яка розгулялася містечком з багатовіковою історією, оповитою легендами.❌ 350 грн✅ 315 грнТверда обкладинка, 304 сторінки.Щоб замовити — пишіть у директ «Жоржа».

Передзамовлення «Панічної атаки» від Видавництва Жупанського стартувало!Відчуваєте тривогу від дивних звуків? Тремтите від споглядання примарних силуетів? У темряві діймає прискорене серцебиття? Боїтеся втратити контроль над собою та збожеволіти? Вітаємо, з вами сталася «Панічна атака»! Представлені у цій збірці оповідання апелюють до різноманітних досвідів людського болю та страхів, пропонують широкий спектр химерних ситуацій та бачення моторошного навколо та всередині нас, наближають до межі, за якою розум втрачає сенс. Пропонуємо пройтися цим шляхом і вам, шановні читачі. Але пильнуйте, бо в пітьмі дуже легко загубитися та запанікувати.  Ця міжавторська збірка присвячується Клайву Баркеру:У мертвих свої магістралі. Дякуємо, містере Баркер, що дали можливість ними мандрувати.ЗМІСТ Оксана Ковальчук – СОНЦЕСерафима Біла – БАФФІДімка Ужасний – ДОМОВИНАЄвген Товстоног – КИЛИМЄвгенія Кужавська – ДИКІ ДІВЧАТАДмитро Деревянко – ІМПЛІЦИТНЕ НАВЧАННЯЮлія Поліщук – ЗЕМЛЯОлексій Жупанський – РЕСУРСНА БАЗАЯрослав Шевченко – ДАРИ ТВОЇЙВолодимир Кузнєцов –НАВІКИ ЩЕЗНУВШИ В БЕЗОДНІ ПІД МЕССІНОЮНаталія Волошина – ТА, ЩО ПРИХОДИТЬ НА ПЛАЧПавло Дерев’янко – CORVUS IN TENEBRISСаша Павлова – ПІСЛЯМОВАУпорядники – Дімка Ужасний, Серафима Біла, Сергій Мазуренко, Володимир Кузнєцов, Володимир Мінін Ілюстрації – Ірина Гуріна Обкладинка – Саша Павлова50 грн з кожного проданого примірника альманаху перераховуємо в ГО АЗОВ.ONE на підтримку 12 бригади НГУ «Азов»

Мені подобаються обидва варіанти перекладів назви роману Ольги Токарчук: і «Веди свій плуг понад кістками мертвих», і «Хай зоре плуг твій кістки померлих», але звичніший, звісно, той, з яким ми усі знайомі не перший рік. Тож я розпитала про новий переклад роману у Ніки Чулаєвської, літературознавці, головної редакторки видавництва «Темпора». Ось її коментар: «Це рішення перекладачки, і для нього було кілька причин. По-перше, назва оригіналу є не просто цитатою з Блейка, а польським перекладом цієї цитати. Польський переклад, як і всякий переклад, має свої акценти і не тотожний оригіналові. Тема перекладу важлива для сюжету цього роману, тож редакція підтримала рішення перекладачки відштовхуватися не від Блейка англійською і орієнтуватися не на наявний український переклад Блейка, а саме на польську назву. По-друге, це другий переклад «Prowadź swój pług przez kości umarłych» українською, і нам з перекладачкою хотілося показати читачам множинність інтерпретацій, бо переклад художньої літератури — це завжди інтерпретація. Наш варіант перекладу назви затверджений з Ольгою Токарчук, тож думаю, можна сміливо стверджувати, що така інтерпретація не йде врозріз з її задумом». Переклала роман Ольги Токарчук Олена Шеремет.Поки видавництво показало тільки обкладинку, чекаємо на відкриття передзамовлення.