https://t.me/happiness_club_ibb/1187Коли чоловік і дружина разом проходять крізь труднощі - не один проти одного, а пліч-о-пліч, – тоді родина стає твердинею, де не страшно ні буревіям, ні грому, ні темряві. У такій сім’ї немає переможців і переможених, бо обоє живуть не для того, щоб мірятись силою чи правотою, а щоб любити, терпіти, прощати, плекати доброту одне в одному. І коли навіть життя втомлює, коли сили тануть, коли зникають відповіді - саме єдність, натхнення (думки один про одного) і любов не дають упасти. Бачити в іншому образ Людяності, не ворога і не суперника - ось що рятує. А коли хтось оступився, згрішив, слабнув -- не відштовхувати- не принижуватиА простягнути руку.

Бо завтра вона може знадобитися тобі.

Справжня любов ніколи не шукає вигоди. Вона служить. І ця служба - найвища. Тато, Мама першими служать дітям щоб показати, як маємо поводитися ми в родині. Не панувати - любити. Не вимагати - віддавати. Не чекати, що тебе зрозуміють, - а самому розуміти.

Якщо подружжя навчається такому щодня - по краплині, по жесту, по слову - тоді це вже не просто шлюб. Це шлях до РОДини, який вони проходять разом. І радість, і печаль, і перемоги, і зраненість - все стає добром, коли серця єдині.