Category Entry Points або чергова спроба знайти чарівну пігулкуЄ в маркетингу таке хоббі – шукати магічні кнопки. Не бачу в цьому нічого поганого, адже шукати легких шляхів – круто. Але.Коли я тільки починала працювати в маркетингу, усі молилися на УТП. За цим гналися, про це питали на співбесідах. Бізнеси намагалися придумати хоч щось унікальне, забуваючи, що це ще й повинно бути важливо для клієнта при прийнятті рішення про покупку. Хитрі конкуренти просто брали і копіювали прикольні унікальні фічі і ринок вирівнювався. Загоняючи в гонку пошуку нового унікального того, кому більше всіх було треба.Далі було STP (сегментація, таргетинг, позиціонування) – звідки виросли персони, ICP і тому подібне. Value Proposition Canvas, growth hacking, product-led growth.Потім прийшов Jobs To Be Done і стало здаватися, що тепер ми нарешті зрозуміли, як працюює процес покупки (досі працюю з ним). Тепер черга дійшла до Category Entry Points. Між цим ще були емоційний брендинг, поведінкова економіка. Кожні кілька років ринок знаходить новий фреймворк і починає поводитися так, ніби це останній відсутній пазл маркетингу. Нарешті ми зрозуміли.Нарешті знайшли.Нарешті буде результат.І перш ніж мене неправильно зрозуміють. Я дуже рада, що маркетинг еволюціонує. Більше того, більшість із цих концепцій реально корисні.Проблема починається тоді, коли ми перетворюємо інструмент на культ.І починаємо чекати, що саме він вирішить усі бізнес-проблеми.Але будь-який інструмент – це все ще інструмент, а в них є свої території і контексти застосування.Бо поки маркетингова спільнота обговорює новий фреймворк, бізнеси продовжують приходити з тими самими питаннями.Немає розуміння клієнта.Немає чіткої економіки.Немає процесів.Немає відповідальності за результат.Іноді немає навіть відповіді на базове питання:«Де саме ми зараз втрачаємо гроші?»Але всі хочуть новий фреймворк.Мені здається, що маркетинг останні років двадцять переживає одну й ту саму історію.Ми беремо корисний інструмент. Потім починаємо його переоцінювати. Перетворюємо його на культ. Розчаровуємося. І йдемо шукати наступну чарівну пігулку. Памʼятаєте теорію поколінь? І де вона тепер?Бо фреймворк намагаються використовувати як заміну мисленню.При цьому найкращі результати в моїй практиці майже ніколи не приходили від чергового модного фреймворку. Вони приходили від “нудних” речей: аналіз юніт-економіки, розмови з клієнтами, тестування ще одної гіпотези.Звичайно, хотілося б знайти щось, що фундаментально змінить погляд на речі і конвертуєтья в гроші. А поки доведеться діставати гроші з операційки🥲А яку маркетингову концепцію або фреймворк ринок, на вашу думку, сьогодні найбільше переоцінює?