диви, я можу без рук | Стратегічна інтервенція, маркетингова терапіяЯк тільки не називали мої...

Стратегічна інтервенція, маркетингова терапіяЯк тільки не називали мої консультації.Саме тому я не хотіла їх проводити.Памʼятаю свою першу бізнес-консультація (звичайно, безкоштовну), як сьогодні, а вона була 10 років тому. Неймовірно енергійна людина, в якої горіли очі, розповідала мені про абсолютно нереалістичну бізнес-модель. Я слухала, кивала і думала про себе: як про це сказати, щоб не бути стервом. І взагалі: хто я така, щоб робити такі гучні висновки?Тому я пішла іншим шляхом: розказати, які є варіанти реалізації цього бізнес-сценарію, що варто очікувати і які ресурси для цього потрібні. Сценарії були далекі від фантастичних мрій про легкий і кльовий стартап з кнопкою “бабло”.Виявилося, що клієнт вже пробував запускати свою ідею і отримав саме такі результати, як я проговорила. Просто сподівався, що я знаю якийсь секретний-секрет, щоб можна було переграти реальність. А я не знала.Зараз я вже розумію, що це – класика. Багато людей приходять на консультації за надією, що існує магічний сценарій, в якому можна обійти закони ринку, ресурсів і часу.Вогонь в очах мого першого консалт клієнта згасав, і я відчула себе людиною, яка вбиває мрії. Я вийшла з зустрічі і сказала своєму хлопцю: я більше не консультую.І я не консультувала. Більше 5 років. По-перше, мені не подобалося вбивати мрії. По-друге, в мене проблеми з гіперконтролем і зайвою відповідальністю. І наостанок, я щиро вважала, що консультації без реалізації – скам. Бо 99% успіху від консультації залежать від реалізації, а її хтось повинен зробити (і не робить потім, атвічаю).Що змінилося?Терапія і історія про кредити на бізнес-ідеї.Минув час і в розмові зі знайомим ми обговорювли його зновунезалетівший проєкт. Засмучений, він поділився: якби хтось мені сказав те, що ти, в мене б не було кредитів на прогорівші ідеї. А тепер і я вигорів, і кредити треба повертати. І ось так я переосмислила свою роль. Вбиваючі непрацюючі ідеї, я даю шанс і ресурс на реальні.Терапія, в свою чергу, трохи покращила мою гіпервідповідальність, тепер я не беру на себе зайвого. Хотілося б сказати мені! Ладно, беру менше. А щоб було легше, завжди кажу дисклемер: це моя гіпотеза 😉 З пунктом про реалізацію рекомендацій також допомогла терапія (див. попередній пункт). Ну, і перша клієнтка, яка щось зробила і написала: Лєр, спрацювало! В цілому, я зрозуміла, що не з усіх консультацій люди виходять вмотивованими і окриленими (так можна казати?). І це абсолютно окей. Адже моя задача – допомагати людям перевіряти їх ідеї на зіткнення з реальністю до того, як це зроблять кредити, вигорання і ринок.А чому мої консультації називають маркетингова терапія чи стратегічна інтервенція вже не поміститься, доведеться писати ще один пост, ех.P.S: мій редактор-жпт сказав: Лєр, дуже сильний пост, але зараз він може звучати ще стратегічніше. Хочеш я його покращу?І я сказала: ноу. Люди тут пишуть, що хочуть читати людей, ю ноу?