Вчора був День НГУ (нині моє головне професійне свято). Взагалі, наша Нацгвардія – феномен, можливий хіба в сучасній Україні. От вам конкретний приклад.Не секрет, що на початку 2014 року більшість українських правих активістів та ввшників знаходилися по різні боки барикад – на Майдані в буквальному сенсі. Деяких ввшників «беркути» навіть затягнули до протиправних дій. А після втечі Яника Внутрішні війська, особливо на півдні та сході, були настільки деморалізовані, що геть втратили керованість. Тому безглуздо було сподіватися, що в Криму ввшники пішли б на штурм російського спецназу в захоплених урядових будівлях. А потім більшість з них взагалі перейшли на бік окупантів.В умовах російської гібридної агресії неймовірно виросла роль сотень самооборони та правих груп. Ті, хто вчора стояв на Майдані проти влади, сьогодні вирушили відбивати свої міста від сепарів та «відпускників». В ніч з 28 лютого на 1 березня один з таких загонів, щойно утворений «Чорний корпус», взяв штурмом клуб «Оплот» – головний оплот харківських сепаратистів. Наступного дня чорні чоловічки боронили Харківську ОДА, але сили були нерівними, і будівля впала під натиском проросійських сил. Українських патріотів побили. Місцева міліція зберігала «нейтралітет». Вдруге ОДА була захоплена сепарами ввечері 6 квітня, наступного дня на мітингу під її стінами була проголошена «Харківська народна республіка». Якби тоді Харків розділив долю Донецька, хз, чи втримала б тоді Україна все Лівобережжя. На сотні кілометрів навкруги не знайшлося достатньо вмотивованої частини ВВ чи підготовленого добровольчого загону, які змогли б вибити сепарів з ОДА.І тоді незадовго до опівночі з 7 на 8 квітня на штурм будівлі пішов 8-й полк спецпризначення «Ягуар» з Вінниччини. Без стрілянини і без жертв ОДА була звільнена, «ХНР» не відбулася.А чому я про це так детально розповідаю? Бо з «Чорного корпусу» виросте спочатку батальйон, потім полк, а згодом і бригада НГУ «Азов». А «Ягуар» перетвориться на бригаду НГУ «Червона калина». І у 2025 році вони об’єднаються в межах корпусу «Азов».Тож наша Нацгвардія – це прямо унікальна річ. Де ще могли сьогодні стати пліч-о-пліч ті, хто ще вчора стикався лобом до лоба? Тільки на такому фронтирі, як наш.Думаю, саме Нацгвардія більшою мірою є спадкоємцем козацтва, ніж будь-хто інший. Бо козак – це і князь чи боярин на військовій службі, і прощений державою розбійник. Козак сьогодні боронить маєток магната від селян чи загонів іншого магната, а завтра разом із ними пливе шарпати турецькі береги. Козак вчора повстає проти влади і дає тягла коронному війську, а сьогодні він в реєстрі – поважний захисник держави.Тож якби я писав історію Нацгвардії, я зробив би її саме в такому ключі. Фронтирному. Точніше – Мультифронтирному 😉Всіх побратимів та посестер – зі святом!Слава Україні!