Ще три тижні…08.07.24- 28.07.24Час летить, змінюється навколо життя,розпач і розгубленістьвкорінилися в наше буття.Війна виштовхує нас з нашихдомівок, роботи, звичних,мирних, буденних справ .Люди масово виїжджаютьз наших сел, кидаютьвсе, що було дороге і миле серцю, рятуючи своє життя. Часто говорять - неми перші і не ми останні. Цедля статистики. А для 96 річного чоловіка, якого донька вивозить подалі відобстрілів, це трагедія. Він хотів бути похованим післясмерті біля своєї дружини, з якою прожив 70 років, але несудилося. Він залишив свійдім - не палац, але кріпкий іохайний, напризволяще, на знищення. А деякі наші мешканці залишили загиблихрідних. Група наших дітейдвадцять днів тому з Гродівки виїхала на оздоровлення в Карпати, а повертатися немає куди. Навіть сухою мовоюпрокоментувати цей випадокбез великого жалю не можливо.До останніх днів в Гродівці надавалися послуги з торгівлі.електропостачання, водопостачання. Неймовірними зусиллями щезабезпечуємо населення мобільним звʼязком.Але ворог вже стоїть напорозі. Там, де війна,мирним людям не місце.По варварськи знищена школа, багатоквартирні будинки, мережа лінійелектропостачання. Загинули три жінки в Гродівці,наймолодшій було 26 років, громада взяла на себе організацію і фінансування похоронів загиблих.У Іванівці теж троє загиблих.Їх поховали у дворі зруйнованого житловогобудинку. По-іншому не буломожливості.Неймовірно тяжко нашим воїнам на фронті, але дуже не легко і тим , хто живепоряд з війною.Наперекір всьому, громадане розпласталася перед бідою. Управління громадимає власне комунальне майно в Покровську, де миобладнали тимчасовий офісдля надання членам громадиадміністративних, соціальнихпослуг. Працюють у звичномурежимі відділи освіти, охорони здоровʼя, фінансовеуправління.✅ Трохи психології: хто вмівпрацювати до війни, хто дбав про дітей, своїх батьків - томуне до балачок, він рятує не тільки своїх рідних, він рятує своє майбутнє. Цим людям ніколисидіти в соціальних мережах,у них на «болтовню»часу немає. Інші, їх зовсім невеликий прошарок і якізавжди були під контролемсоціальних служб, почали всіх повчати в соцмережах як треба організуватижиття, як гучно топнути ніжкою на електриків,лікарів, військових, управлінців, водіїв маршруток, негарних сусідів,тощо.✅ Мораль - розумні люди не мовчіть, займайте активну життєву позицію, бо тільки за вами сила і перемога над жорстокою дійсністю.❤️Вчора був День медика. Низький уклін вам за вашу працю і відданість громаді,дорогі наші лікарі, медичні сестри. Здоровʼя вам і миру!✅Часто люди запитують:«Як жити, що буде, що робити?»Є різні варіанти відповідей, але нам необхідно знати,що«вчора» вже пройшло, назад вороття немає, вчорашнє у завтрашнє не протягнеш.Ми повинні дивитися впереді будувати своє майбутнє.Ми це зробимо - кожний для себе і кожний для всіх.Бережіть себе, життя як паросток - собі дорогу пробʼє.❤️