🇺🇦Гребінки СТГ- INFO💙💛

🕯️23 березня — друга річниця загибелі ШКЛЯРСЬКОГО Олександра Станіславовича.Він прожив життя без зайвого шуму — так, як уміють лише ті, хто звик відповідати за свої рішення.І так само пішов — у строю, виконуючи свій обов’язок до кінця.Олександр став на захист держави ще у 2014–2015 роках. У складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади тримав оборону Авдіївського коксохіму, зазнав поранення. Це був досвід, який не потребує пояснень — його або маєш, або ні.Після фронту він повернувся до звичайного життя: працював, жив, виховував дітей. Без пафосу, без зайвих слів — просто був поруч для тих, кому був потрібен.Із початком повномасштабного вторгнення знову став до війська. У березні 2023 року був мобілізований до 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України. Ніс службу як стрілець-помічник гранатометника, виконував бойові завдання на передовій.23 березня 2024 року, у бою поблизу Роздолівки Донецької області, його життя обірвалося.У нього залишилися донька Вікторія та син Костя.Для них він назавжди залишиться батьком, який був опорою і прикладом.Для всіх, хто знав Олександра, він залишиться людиною, яка не відступає.Пам’ятаємо.

Окупанти пішли в наступ на семи напрямках: Третій корпус зірвав найбільшу спробу механізованого наступу рф!19 березня противник здійснив наймасштабнішу спробу прориву на Лимансько-Борівському напрямку. Росіяни залучили сили 1-ї танкової та 20-ї загальновійськової армій рф, але ворог почав нести втрати, не доїхавши до ЛБЗ.Противник пішов в атаку одночасно на 7 напрямках у смузі корпусу і задіяв понад півтисячі піхотинців, 28 одиниць бронетехніки, більше 100 одиниць мототехніки, багі й квадроциклів. За чотири години підготовлені підрозділи Трійки перетворили стрімкий прорив росіян на масштабний провал.Втрати противника в техніці: 84 одиниці мототехніки, 11 БМП і БТР та 3 танки. Уражено ТОС «Сонцепьок» і 5 гармат. Знищено 160+ ворожих БпЛА.«Півтора місяці ми спостерігали ознаки підготовки наступу. Росіяни нарощували удари КАБами по наших переправах через Оскіл, намагаючись відрізати логістику. Почали наводити власні понтонні переправи й розміновувати маршрути — це прямо вказувало на підготовку до широкомасштабного механізованого наступу.Ми готувалися: на різних напрямках були відпрацьовані оборонні дії, кожна бригада мала власний план відбиття атаки. Корпус координував ці дії — і в результаті на всіх напрямках удари було зірвано», — бригадний генерал Андрій Білецький.За добу бригади й полки корпусу знищили 405 військовослужбовців ворога: 288 — безповоротні, решта — санітарні втрати. Армії рф не вдалося захопити ні населених пунктів, ні позицій. Знищення залишків живої сили, якій вдалося вижити у кілзоні Трійки, триває.Як росія послала дві армії знищити Трійку і не вистояла проти Третьої штурмової,60-ї,63-ї,66-ї, 120-ї ОБрТрО, 125-ї ОВМБр,ПБС корпусу «KRAKEN¹⁶⁵⁴»,Lasar's group, К-2, полку «Фенікс», а також підрозділів БпС зі складу СБУ та ССО — у першому відео!Третій армійський корпус | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримати 🇺🇦

📃 Мінфін оприлюднив план нового податкового законопроєктуЯкщо законопроєкт підтримають у Верховній Раді, то за планом він набуде чинності з 1 січня 2027 року для цифрових платформ та міжнародного обміну інформацією. ▪️Цифрові платформи (OLX, маркетплейси тощо) зобов’яжуть ідентифікувати продавців, щороку до 31 січня звітувати про їхні доходи та зберігати документи щонайменше 5 років.▪️Оподаткування покупок з-за кордону до €150. Посилки до €45 не оподатковуються.▪️З 2027 року ФОПи та юрособи на спрощеній системі оподаткування реєструватимуться платниками ПДВ при доході від 4 млн грн і подаватимуть квартальну звітність. Також вводяться правила для онлайн-торгівлі з-за кордону — ПДВ платитимуть самі платформи чи посередники.▪️Щодо військового збору: пропонують продовжити дію 5% для фізосіб, 1% для ФОП 3 групи, фіксовані платежі для інших ФОП.▪️Податок 5% для продавців: фізособи зможуть платити пільгові 5%, якщо не мають найманих працівників, не є ФОПами, дохід складає до близько 7,2 млн грн/рік, працюють через окремий рахунок. Доходи до €2000 на рік — не оподатковуються.

🙏Час не завжди лікує. Інколи він лише віддаляє день, але не віддаляє біль.Минуло чотири роки відтоді, як у бою за Україну загинув наш земляк — житель села Ксаверівка 🪖Максим Вікторович Кравченко (16.08.1996 – 14.03.2022).Максим був із тих хлопців, про яких не пишуть гучних біографій. Його життя було простим і справжнім. Народився і виріс у Ксаверівці, навчався у місцевій школі, працював на автозаправній станції «SOCAR». Звичайна дорога молодої людини — робота, друзі, мрії про майбутнє.Але коли настав час служби, він обрав не легший шлях. У 2018 році був призваний на строкову службу, а вже за кілька місяців вирішив залишитися в армії за контрактом. Служив на сході України, у зоні АТО/ООС. Там, де дорослішають швидше, ніж планували.Коли ж у лютому 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення, Максим не стояв осторонь. У перший день великої війни його мобілізували, і він став до лав 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців.14 березня 2022 року стрілець-гарматник Максим Кравченко загинув у бою поблизу Мощуна на Київщині — у ті дні, коли там вирішувалася доля столиці і всієї країни.Йому було лише двадцять п’ять.За ці роки змінилося багато. Але не змінилося головне — пам’ять. У рідній Ксаверівці пам’ятають хлопця, який пішов захищати свою землю. Для матері та сестри він назавжди залишиться сином і братом, для громади — воїном, який віддав життя за Україну.Чотири роки — це лише цифра.Бо імена тих, хто загинув за свободу, не старіють.Світла пам’ять Максиму Кравченку.Вічна шана Герою. 🇺🇦

🪖КУШНІРЕНКО МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ 12.11.1983 — 07.03.2026🕯️Гребінківська громада знову схиляє голову у скорботі.Війна безжально забирає тих, хто стає на її шляху щитом. І знову чорна звістка приходить до нашої землі — загинув наш земляк, воїн, який віддав Україні найдорожче — своє життя.7 березня 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новоолександрівка Запорізької області, загинув старший солдат Національної гвардії України Кушніренко Микола Васильович. Отримані поранення були несумісними з життям. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі і своєму обов’язку перед Батьківщиною.Микола народився 12 листопада 1983 року у смт Гребінки. Його коріння — у Вільшанській-Новоселиці, де живуть його батьки. Саме звідти почалася дорога людини, для якої честь, служба і відповідальність були не просто словами, а способом життя.Навчався у Коцюбинській школі №18, згодом здобув освіту у Київському національному університеті внутрішніх справ України. Працював у органах внутрішніх справ, де дослужився до звання капітана. Та коли країні знадобилися її захисники, він знову став у стрій.У 2017 році Микола став на захист Батьківщини у лавах Національної гвардії України, у батальйоні імені Героя України Сергія Кульчицького. Служив чесно і гідно, не шукаючи слави, але здобув повагу побратимів і нагороди — медалі «Ветеран війни» та «За участь в антитерористичній операції».Його життя пройшло під знаком служби.Форма, присяга, відповідальність за інших — це був його шлях. Шлях воїна, який не відступає.У Вільшанській-Новоселиці залишилися батьки, які дали йому життя і виховали справжнім чоловіком. Залишилася сестра, для якої він назавжди буде рідною і незамінною людиною. Для родини ця втрата — рана, що не загоїться ніколи.Гребінківська громада разом із родиною переживає цей невимовний біль.Ми втратили свого земляка, воїна, людину честі.Його життя обірвала війна, але пам’ять про нього не згасне. Вона житиме у нашій землі, у наших серцях, у свободі, за яку він віддав своє життя.Вічна пам’ять Герою 🇺🇦.Світла і незгасна пам’ять Миколі Кушніренку.Шановна громадо, про час та дату поховання ми Вас повідомимо завчасно.

10 березня.Дата, яка для більшості — просто день у календарі.А для нашої громади — день пам’яті про людину, життя якої забрала війна.Саме цього дня, у 2023 році, на Донеччині загинув наш земляк — Олександр Васильович Жумига.Олександр народився 3 січня 1990 року у Києві, але справжнім домом для нього стали Гребінки, куди його родина переїхала у 1996 році. Тут він зростав, навчався, дорослішав. Тут його знали як людину стриману, порядну, без гучних слів і показовості.Свій шлях він пов’язав із військовою службою. Служив у Десні, згодом у Гостомелі. Коли у 2014 році почалася війна, він уже стояв серед тих, хто став на захист держави — брав участь в АТО у 2014–2015 роках.Коли ж ворог розпочав повномасштабне вторгнення, для Олександра не було сумнівів, де його місце.У червні 2022 року його мобілізували до лав Збройних Сил України. Він служив гранатометником 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти 1 штурмового батальйону 5 окремої штурмової бригади — підрозділу, який тримає найважчі ділянки фронту.10 березня 2023 року, поблизу населеного пункту Іванівське Донецької області, під час ворожих штурмових дій Олександр загинув, виконуючи військовий обов’язок. До останнього залишаючись вірним присязі та Україні.У нього залишилися мама, тато, сестра та маленька племінниця — родина, для якої ця втрата стала болем, що неможливо виміряти словами.Минають роки, але для громади пам’ять про Олександра — це не лише рядок у хроніці війни. Це ім’я людини, яка віддала своє життя за нашу землю і за майбутнє України.Схиляємо голови у пам’яті.Вічна шана і світла пам’ять Герою.

⛽️На Білоцерківщині викрито групу осіб, яка з нелегальної нафтобази продавала фальсифіковане пальне через мережу АЗСЗа даними слідства, з травня 2024 року по липень 2025 року учасники організованої групи налагодили схему продажу фальсифікованого пального.Пальне зберігали на нафтобазі у Білоцерківському районі, після чого постачали на підконтрольні АЗС, де його продавали без сертифікатів якості та без відображення у фінансовій документації.П’ятьом учасникам організованої групи вже повідомили про підозру у незаконному виготовленні та збуті підакцизних товарів.Під час обшуків вилучили понад 57 тис. літрів бензину, майже 85 тис. літрів дизельного пального та 4,5 тис. літрів скрапленого газу.Також вилучено 29 резервуарів, паливороздавальні колонки, насосне обладнання та вантажні автомобілі з автоцистернами, документи, мобільні телефони та понад 18 млн грн готівки.💰 Орієнтовна вартість вилучених паливно-мастильних матеріалів становить понад 8 млн грн.👉 Біла Церква - БЕЗ ТАБУНадіслати новину👇@bila_tserkvabot

🕯️ Гребінківська селищна територіальна громада в скорботі…Біль, який неможливо виміряти словами, стискає серце кожного з нас. Ми втратили ще одного свого сина — Смоляра Владислава Ігоровича.Владислав народився 30 липня 1997 року в місті Києві у люблячій родині — мами Лілії Петрівни та батька Ігоря Анатолійовича. У 2003 році родина повернулася до села Саливонки, де Владислав зробив свої перші кроки до знань — переступив поріг початкової школи. З третього класу продовжив навчання у Гребінківській середній школі, нині — ОЗО «Гребінківська гімназія». Закінчивши 9 класів, обрав свій шлях у столиці — у 2012 році вступив до Київського залізнично-транспортного ліцею.Працьовитий, відповідальний, щирий — таким його пам’ятають усі, хто знав. Із 2015 року Владислав працював на Київському електровагоноремонтному заводі. У 2017 році був призваний на строкову військову службу, яку гідно пройшов, після чого повернувся до мирної праці — працював на цукровому заводі.4 квітня 2023 року Владислав знову став до строю — був мобілізований до лав Збройних Сил України. Солдат, оператор-розвідник 1 відділення оптико-електронної розвідки 2 взводу оптико-електронної розвідки батареї оптичної розвідки дивізіону артилерійської розвідки військової частини А3316. Служба вимагала витримки, мужності й сталевого характеру — і він мав усе це.24 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Перепеляче Синельниківського району Дніпропетровської області Владислав загинув унаслідок безпілотного авіаційного удару противника.Йому було лише 28…Він мав жити. Працювати. Любити. Будувати своє майбутнє.Але війна безжально забирає найкращих.У скорботі — мама й тато, рідні, друзі, побратими. У скорботі — вся громада. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого Захисника. Його життя — приклад гідності, відповідальності та відданості Україні.Світла пам’ять і вічна шана Герою.Герої не вмирають.Шановна громадо, про час та дату поховання ми Вас повідомимо завчасно.

‼️Сьогодні відбулися репатріаційні заходи, в рамках реалізації яких в Україну повернуто 1000 тіл (останків) загиблих, які за попереднім інформуванням російської сторони можуть належати українським захисникам.☝️У подальшому, слідчими правоохоронних органів спільно з представниками експертних установ України будуть здійснені всі необхідні заходи, спрямовані на ідентифікацію репатрійованих загиблих. ➡️Репатріаційні заходи вдалося реалізувати за підсумками спільної та злагодженої роботи представників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБ України, Збройних Сил України, МВС України, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС України, інших структур Сектору безпеки і оборони України.Вчергове висловлюємо щиру вдячність Міжнародному Комітету Червоного Хреста за сприяння та підтримку реалізації репатріаційних заходів. 🤝Окрема подяка особовому складу Обʼєднаного центру забезпечення заходів ЦВС Збройних Сил України, який здійснює перевезення репатрійованих загиблих до визначених державних спеціалізованих установ, організовує передачу тіл полеглих представникам правоохоронних органів в системі МВС та судово-медичної експертизи в системі МОЗ, а також представникам структур цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України, які здійснюють загальну координацію.

🗞 Україна сьогодні на перших шпальтах газет по всьому світу — в США, Франції, Британії, Португалії та низці інших країн читають про те, як українці 4 роки чинять опір російським атакам🗞 Metro, Велика Британія: «Чотири роки сліз»🗞 Publico, Португалія: «Україна та тиску з боку Трампа. Незважаючи на дипломатію, кінець війни ще далекий».🗞 Les Echos, Франція: Нескінченна війна. Конфлікт триває вже п'ятий рік, і жодної перспективи миру не видно.🗞 Le Monde, Франція: Ризик війни без кінця. Через чотири роки після спроби Росії анексувати Україну, дві країни залишаються у війні на виснаження з невизначеним результатом.🗞 Die Welt, Німеччина: Запланована коротка «спеціальна військова операція» перетворилася на довгу, криваву війну.🗞 Tagesspiegel, Німеччина: Скільки ще? Вже чотири роки Україна чинить опір жорстокій агресії Росії. Але її сила згасає.🗞 Le Parisien, Франція: Як Україна тримається. Військові про виснаженість та рішучість.🗞 Chicago Tribune: Ми переможемо! Місцеві українсько-американські жителі моляться за розірвану війною країну, відзначаючи 4 роки повномасштабного вторгнення Росії.