Днями дав коментар для «Української правди» щодо заяв про можливий параліч російського повітряного простору та матеріалу The Atlantic про так звану операцію «M&M's».

У медіа зараз активно обговорюють гіпотетичну потребу щоночі відправляти до тисячі дронів, аби зламати російську протиповітряну оборону. Проте сучасна війна технологій вимірюється не сліпою масовістю, а точною інженерною математикою, якісною розвідкою та ударами по системних вразливостях противника.

Нам не потрібно намагатися дістати кожен віддалений аеродром у глибинах Сибіру. Уся російська цивільна авіація тримається на жорсткій централізованій моделі Hub-and-Spoke, де до 80% усього трафіку зав’язано лише на кілька вузлових центрів — передусім Московський авіавузол, Санкт-Петербург і південні шлюзи на кшталт Сочі. Якщо методично й безперервно створювати напругу над цими критичними точками, уся авіаційна мережа ворога неминуче зазнає каскадного колапсу: регіональні рейси не зможуть вилетіти через закриті хаби, борти в повітрі вимушено йтимуть на непідготовлені запасні смуги, вичерпуватиметься робочий час екіпажів, а логістика просто стане «колом».

Головний технічний сенс такої операції полягає в тому, що дронам навіть не обов'язково нести бойову частину. Відмова від десятків кілограмів вибухівки вивільняє критичну корисну вагу під додаткові паливні баки та потужні обчислювальні модулі оптичної навігації зі штучним інтелектом. Такий борт не залежить від GPS, не боїться найщільнішого ворожого РЕБ і здатний годинами баражувати в секторі, змушуючи ворожі аеродроми цілодобово сидіти в режимі «Килим». Поки швидкісні та дешеві приманки розряджають і виснажують ЗРК, автономні системи машинного зору спокійно контролюють повітряний простір, гнучко маневруючи та ухиляючись від перехоплення.

Для ворога наслідки такого сценарію є незворотними: кожне безкінечне кружляння в зоні очікування та кожна аварійна посадка нещадно спалюють залишковий ресурс літаків Airbus та Boeing, які в умовах санкцій і «авіаканібалізму» просто нічим замінити. А російське ППО тим часом марнує дефіцитні зенітні ракети на пустушки.

Звісно, за технічними характеристиками жоден локатор не сплутає повільний безпілотник із пасажирським лайнером, проте цинізм Кремля відомий усьому світові, тому ризик провокацій під чужим прапором завжди реальний. Публічне попередження міжнародної спільноти — це своєчасний крок на випередження. Наша ж відповідь полягає в системному переході до високотехнологічної автономії, здатної надійно зачинити російське небо.

🔗 Повний матеріал «Української правди»: https://www.pravda.com.ua/articles/2026/09/04/8051898/