Більш технічною але водночас простою мовою, про те як навантажували наше ППО в ніч з 23 на 24 січня.

В цілому це був тест на межі фізики та алгоритмів, зі спробою знайти слабке місце в зоні відповідальності систем Patriot. Patriot одночасно працював проти широкого спектра загроз: різних типів траєкторій, швидкостей, профілів наведення та висотних ешелонів. Тобто для ППО це 4 різні задачі в одному часовому вікні. Навантаження на радар — це, мабуть, ключова проблема. AN/MPQ-65 мусив одночасно: супроводжувати балістичні цілі, вести надзвукові квазібалістичні, не втратити низьковисотну Х-69, постійно перераховувати точки перехоплення. «Циркон» тут найскладніший, оскільки маневрує, летить нижче за класичну балістику, з плазмовими ефектами, міняє кут атаки, через що алгоритм прогнозу постійно ламається. Час на прийняття рішення: Х-69 — це десятки секунд, Х-22/32 — 20-40 сек, Іскандер-М — 10-20 сек, «Циркон» — лічені секунди. В даному випадку для «Циркона» Patriot, скоріш за все, фізично може не встигнути сформувати стабільне рішення на пуск, навіть якщо бачить ціль. Тобто це складне навантаження на систему ППО. Я не брав до уваги ударні дрони, оскільки рішення щодо їх супроводу та перехоплення лежить на інших ланках.Що маємо на виході: 14 / 21 перехоплень ≈67% загальної ефективності, ≈88% по балістиці, ≈75% по Х-22/Х-32, 100% по КР, 0% по гіперзвуку з маневром (очікувано).Ну і власне важлива і цинічна деталь застосування ракет «Циркон».

Росія має співпрацю з розвитку гіперзвукового BrahMos-II з Індією. Тобто це для Росії та Індії умовно успішні випробування, щоправда, вони для цього суттєво перевантажили ППО.